В Українському домі показали пшеницю двозернянку ХІІ століття і мистецько-обрядову велич паляниць

Літньо-осіннім збіжжям, весільними короваями, шишками і дивнями, теплом бабусиної печі уявно (а десь трохи й по-справжньому) пахло в експозиції масштабного мистецького проєкту «Хліб» у Національному центрі «Український дім» у середмісті Києва на Європейській площі.

 

Виставка про наше коріння, символи, віру, культуру й експортний потенціал (навіть у період сучасної російсько-української війни) тривала з 5 грудня вже минулого 2025-го по 18 січня нинішнього року.

 

Подорож у минулі століття для відвідувачів куратори розпочинали під крилами-лопатями (реконструкція) вітряка початку ХІХ століття з Переяславщини. Під ними кожен і кожна уважно роздивлялися пшеницю двозернянку... ХІІ століття з Софіївської Борщагівки.

 

Знайшли цей скарб тепер уже в межах Києва під час розкопок у 2016-му. З прадавніх предметів представляли, зокрема, амфорки «київського типу», яким теж уже скоро буде тисяча років.

 

Роздивлялися і дивувалися багатьом предметам і історіям. Бо чи всі пам’ятають, наприклад, що спельта - це теж пшениця, і візуально тритикале має такі ж зерна... Проте десь у бабусиному чи прабабусиному обійсті чи музеї точно всі бачили жорна, ступи (ручні і ножні), макітри, дерев’яні ночовки (в яких могли зберігати борошно чи й замішувати тісто), плетені мірки для зерна і глиняні тарелі з ХVII—XVIII століть.

 

Після певного історично-реманентного початку виставки однак наздоганяло сьогодення – як на світлині з Харківщини 29 липня 2022 року фотографа і кінорежисера, лауреата «Оскара» за документальний фільм «20 днів у Маріуполі» про початок повномасштабної російсько-української війни Мстислава Чернова.

 

В кадрі його колега, фотокореспондент Євген Малолєтка, тікає від обстрілу росіян по палаючому пшеничному полю...

Дідухи.

 

Український світ традицій і культу хліба куратори виставки «Хліб» показали творчістю понад півсотні митців, зокрема, Віктора Зарецького й Алли Горської, Ади Рибачук, Марії Примаченко, Олександра Саєнка, Тетяни Яблонської, Івана-Валентина Задорожного, Ганни Самутіної, Петра Гончара, Жанни Кадирової, Мирослава Ягоди, Богдана Сороки, Володимира Семківа.

 

В окремій залі представляли період, коли нас, українців, окупаційна радянська влада карала позбавленням хліба й будь-якої їжі. Розповіли серед іншого унікальну історію, коли речовим доказом у кримінальній справі були шматочки хліба 1932 року.

 

Зберіг ту дещицю Олексій Сорокін - регент хору київського Байкового кладовища. Його заарештували у 1941 році, сфабрикувавши справу про антирадянську діяльність.

 

У новій виставці Українського дому буденне й урочисте постають крізь один із найдавніших і найпотужніших символів української культури — хліб. Проєкт представляє хліб як соціокультурне явище, що є невіддільною частиною нашої повсякденності, а також святкової, ритуальної й художньої традицій.

 

Упродовж тисячоліть хліб супроводжує українців у радощах та тривозі, в особливі моменти життя і щодня, від народження до останнього прощання — він поєднує повсякдення, обряди й особисту пам’ять. Кожна зернина має здолати темряву ґрунту, щоб людські руки виплекали хлібину, що продовжує життя.

Пшениця двозернянка ХІІ століття.

 

Документальний фільм «Українська піч: культ, обряд, традиція», який демонстрували у залі виставки, тепер можна всім подивитися в інтернеті, в ютубі Українського дому https://www.youtube.com/watch?v=WSU3fVgqqBc.

Знімали його в межах підготовки проєкту «Хліб» відеографка Галина Ключковська, яка стала режисеркою стрічки, разом із Сергієм Ципишевим.

 

Розпочинається відеооповідь піснею «Наша піч регоче, короваю хоче» та нагадує про те, що в українській традиції існує культ печі. Навіть найсуворіші чоловіки дотримувалися правила: «Я би сказав, але не при печі».

 

Пошанування годувальниці й центру хатнього тепла виразилося в цілому пласті міфологічних і цілком практичних уявлень українців. Про них у фільмі розповідають Сергій Ципишев, заступник директора з наукової роботи Музею народної архітектури і побуту у Львові, та головний художник закладу Святослав Фот; Олеся Наумовська, завідувачка кафедри фольклористики Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка, і Тетяна Карандєєва, завідувачка відділу «Полтавщина та Слобожанщина» Національного музею архітектури та побуту України.

У виставці «Хліб» представляли Ангелів з колекції Ющенків.

 

Кураторська команд проєкту «Хліб»: Олексій Ананов, Олена Брайченко, Тетяна Гаук, Аліса Гришанова, Анна Гудімова. Національний центр «Український дім» реалізував його в співпраці з ГО «Платформа культурних ініціатив».

 

Експозицію на двох поверхах виставки «Хліб» органічно доповнювали два менші проєкти: «Земля Івана» про творця наївного мистецтва Івана Приходька (1939—2025) з Київщини та «100 кіз Лесі Патоки» з дивовижними масками годувальниці й вертепного персонажа, які супроводжували оповіді.

 

«По правді, по правді кажу вам: коли зерно пшеничне, як у землю впаде, не помре, то одне зостається; як умре ж, плід рясний принесе», — сказано в Євангелії від Іоана.