Уже другий рік поспіль у січні в Києві відбувається Фестиваль музики Бориса Лятошинського.
Занурення в музику, осмислення життєвого шляху найкращого українського симфоніста та історичних контекстів допомагають слухачам збагнути епоху, в якій довелося жити композитору, та краще її зрозуміти.
Саме тому тему цьогорічного фестивалю означено як «Перевідкриття».
Програма фестивалю поєднує, з одного боку, добре знайомі поціновувачам твори Бориса Лятошинського, — зокрема Третю симфонію, «Увертюру на чотири українські народні теми» та Перше фортепіанне тріо.
З іншого — композиції, партитури яких десятиліттями зберігали мовчання, ховаючись у шухлядах архівів і бібліотек. Заново відкриваються оркестрові солоспіви композитора, Перший струнний квартет, «Польська сюїта».
Варто зазначити, що фінал минулорічного Фестивалю музики Бориса Лятошинського перетворився на початок Liatoshynsky Space 2025. Його співзасновники — Національна філармонія України та Фундація Бориса Лятошинського — запросили бути у просторі потужного композитора не тільки всю Україну, а й широкий музичний світ, протягом усього ювілейного року.
Масштабна ініціатива об’єднала концертні майданчики, виконавців і слухачів у 13 країнах.
Бо «space» — це «простір», де протягом цілого року відбувалися події, присвячені 130-літтю Бориса Лятошинського. Одночасно «space» — це і «космос», тобто всесвіт маестро.
Упродовж минулого року його музика звучала за кордоном на більш ніж 20 престижних міжнародних подіях: у Нідерландах, Великій Британії, Бельгії, Німеччині, Польщі, Литві, Люксембурзі, Франції, Австрії, Данії, Фінляндії, Бразилії та США.
Твори композитора виконували знані артисти та провідні колективи, серед яких Лондонський філармонійний оркестр (LPO) та Симфонічний оркестр Бі-Бі-Сі під орудою маестро Наталії Пономарчук, NotaBene Chamber Group Національного будинку музики, Лятошинський Тріо, піаніст Антоній Баришевський та багато інших.
Програма цьогорічного другого Фестивалю музики Бориса Лятошинського — це загалом 11 подій: чотири концерти, чотири дискусії, презентація книги та дві екскурсії київськими маршрутами, пов’язаними з життям і творчістю композитора. Кожен фестивальний день має власну назву — «Міфи», «Самобутність», «Книга», «Початок», «Вибір», «Кабінет».
Фестиваль відкрився концертом «Міфи. Симфонічна музика #1» за участю Національного симфонічного оркестру України під орудою маестро Теодора Кухара. Програму присвятили початку професійної діяльності Бориса Лятошинського у 1920-х роках — періоду радикальних історичних змін і мистецьких експериментів.
До речі, прем’єра Третьої симфонії — одного з найбільш ідеологічно критикованих і водночас міфологізованих творів композитора, яка звучала у концерті-відкритті, відбулася у 1951 році в Колонній залі Київської філармонії, де проходитить нинішній Фестиваль музики Бориса Лятошинського. Хоча у 2026 році прозвучала друга редакція Симфонії №3.
Борис Лятошинський.
Архівне фото.
Гості мали змогу слухати також вокально-симфонічні твори на вірші старовинних китайських поетів VIII століття, цикл на вірші Персі Біші Шеллі, «Увертюру на чотири українські народні теми» та увертюру до опери «Золотий обруч». Солісти — Соломія Павленко (сопрано) та Микола Губчук (баритон).
Концерт-закриття запропонує мандрівку різними етапами творчості композитора — від юнацької Першої симфонії, в якій можна впізнати впливи його тодішніх кумирів, до складної автобіографічної музики останнього десятиліття.
Тоді Борис Лятошинський водночас аналізував прожитий період та окреслював подальші художні горизонти. Академічний симфонічний оркестр Національної філармонії України виступатиме під орудою маестро Володимира Сіренка.
До дискусійної програми фестивалю запросили музикантів, філософів, кінорежисерів, мистецтвознавців, театрознавців, культурних менеджерів: зокрема, Тараса Лютого, Альберта Цукренка, Олега Михайлюту «Фагота», Ірину Цілик, Аліма Алієва, Ганну Веселовську. Модератор — журналіст і медіаексперт Андрій Куликов.
Особлива фестивальна подія — презентація книги Ірини Тукової та Олени Корчової «Часи задзеркалля: вибір Бориса Лятошинського». Авторки констатують, що в епоху, яка зламала ціле покоління митців, у період сталінського терору, Борис Лятошинський обрав бути українцем. Суворий до себе і відданий друзям, він був майстром рівня Ріхарда Штрауса й Альбана Берґа, але все життя залишався у тіні радянської культурної політики.
Книжка привідкриває завісу складного і суперечливого часу, в якому довелося жити і творити композитору, — коли треба було робити вибір між свободою і виживанням, правдою і компромісом, мистецтвом і цензурою.
Музикознавиці Ірина Тукова та Олена Корчова поєднали документи, листи та живі голоси очевидців, створивши захопливу історію про життя й музику одного з найвидатніших українських композиторів ХХ століття.
.png)
