Переписати ДНК. Як арктичні велетні звикають до потепління

Природа створила незліченну кількість видів і дала їм лише одну умову: коли настане час, вам доведеться або пристосуватися, або померти.

 

Так тиранозавр перетворився на курку, а мегалодон став частиною історії.

 

Ніни все більше видів стикаються із суворими реаліями сьогодення, зокрема білий ведмідь, який активно втрачає середовище існування через глобальне потепління. Але він, на подив учених, почав пристосовуватися.

 

Гени білих ведмедів показують, що вони адаптуються до світу, який швидко змінюється, пише IFLScience, посилаючись на журнал Mobile DNA.

 

Вчені з Університету Східної Англії вивчили генетичний матеріал зі зразків крові 17 білих ведмедів, 12 з яких жили в холодніших районах північно-східної Гренландії, а 5 — у тепліших районах південно-східної Гренландії.

 

Вони приділили особливу увагу так званим «стрибаючим генам», або транспозонам — сегментам, які можуть переміщатися в геномі та впливати на активність генів. Після глибшого аналізу команда виявила разючі відмінності між двома популяціями. 

 

У ведмедів, які живуть у теплішій області, відбуваються зміни в активності генів, пов’язані з тепловим стресом, старінням і метаболізмом. На думку дослідників, це свідчить про те, що білі ведмеді пристосовуються до виживання в теплішому кліматі.

 

«По суті, це означає, що у різних груп ведмедів різні ділянки ДНК змінюються з різною швидкістю, і ця активність, здається, пов’язана з їхнім конкретним середовищем і кліматом», — зазначила в заяві доктор Аліса Годден, провідна дослідниця Школи біологічних наук Університету Східної Англії.

 

«Це відкриття є важливим, оскільки воно вперше показує, що унікальна група білих ведмедів у найтеплішій частині Гренландії використовує «стрибаючі гени» для швидкого переписання своєї ДНК, що може бути відчайдушним механізмом виживання проти танення морського льоду», — додала вона.

 

Це, звісно, добрі новини — білі ведмеді мають певну здатність пристосовуватися до нових реалій, проте цей вид усе одно стоїть перед величезним викликом.

 

«Ми все ще повинні робити все можливе, щоб зменшити глобальні викиди вуглецю та уповільнити підвищення температури», — зауважила Аліса Годден. 

 

Насправді це лише один із досліджених способів, яким популяції білих ведмедів реагують на зміни клімату. У Північній Америці вчені задокументували, що підвищення температури та танення морського льоду змушують білих ведмедів переміщатися далі вглиб суші, а гризлі — на північ, що приводить до перетину їхніх ареалів проживання.

 

Це стало причиною зростання міжвидового схрещування двох видів, у результаті чого з’явилися гібридні ведмеді — так звані пізлі.

 

Як пише Science Alert, уперше такого гібрида зустріли в Арктиці 2006 року, і з того часу їх усе більшає. Подібне міжвидове схрещення — ще одна небезпека для збереження чистоти виду білих ведмедів.

 

Дослідники також зацікавлені у вивченні інших білих ведмедів, розкиданих по верхніх районах Північної півкулі. У світі налічується близько 20 субпопуляцій, і вчені хочуть дізнатися, як вони почуваються в період кардинальних змін.

 

«Я також сподіваюся, що ця робота підкреслить нагальну необхідність проаналізувати геноми цього цінного і загадкового виду, поки ще не запізно», — підсумувала докторка Годден. 

 

Олеся МАЗУРКОВА