Побачити руду білку в Києві — звичне явище, особливо коли в них настає пора запасатися їжею перед морозами.
Так я натрапила на дуже цікаву вивірку: вона, певно, звикла до людської доброти, тож підбігла до мене й дуже уважно оглянула своїми більчачими очима.
На жаль, горіхів у кишенях не знайшлося, тож смілива руда красуня чкурнула геть — до пані, яка вже стукала до неї частуванням.
Своїми маленькими кігтиками білка вихопила один із горішків просто з рук жінки та й подалася собі у своїх більчачих справах далі.
Але для деяких країн таке видовище могло би стати мало не екзотичним. Наприклад, там, де рудохвостих гризунів роками винищували ліcники.
Вивірки звичайні (євразійські руді білки) поширюються Шотландським Гайлендсом після 10-річної кампанії з їх реінтродукції, повідомляє The Guardian.
Руді білки розширили свій ареал по Гайлендсу більш ніж на чверть після вже згаданої програми реінтродукції, завдяки якій сотні тварин були переселені до нових домівок.
Цей вид колись був на межі вимирання у Великій Британії — лісники вбивали вивірок як шкідників, а їхнє природне середовище існування нищили.
Смертельний вірус, який переносять інвазивні сірі білки, завезені з Північної Америки ще в XIX столітті, також геть не сприяв відновленню.
Шотландія є найбільшим осередком рудих красунь, там мешкає 80% популяції Великої Британії, яка налічує близько 200 тисяч особин.
Проєкт реінтродукції, який реалізує благодійна організація Trees for Life, що займається відновленням дикої природи, створила більш ніж десяток нових процвітаючих місць проживання, від Уллапула до Морверна та Лейрга.
Бекі Прістлі, менеджерка проєкту в Trees for Life, сказала: «Ця історія успіху ревайлдингу дає надію на довгострокове виживання улюблених шотландських вивірок і показує, як ми можемо реально і позитивно вплинути на нашу рідну дику природу».
Trees for Life має намір розширити ареал поширення цього виду в рамках своєї програми «Зниклі види» для Гайлендсу, яка також має на меті повернути три ключові види тварин Шотландії: рисей, бобрів і сучасного «еквівалента» турів — первісних диких биків.
У рамках ліцензованої програми реінтродукції євразійських білок невеликі групи тварин зі здорових популяцій навколо Інвернесс-Ширу, Морея та Стратспея переселяють до відповідних лісів на півночі та північному заході, де вони будуть у безпеці від сірих білок.
Руді білки не можуть дістатися до цих притулків без допомоги, оскільки бояться перетинати великі відкриті простори. Перед переселенням вони проходять медичний огляд, а для забезпечення генетичного різноманіття використовуються різні місця «донорів». Після переселення в нові домівки вивіркам протягом декількох місяців дають додаткову їжу, щоб допомогти їм облаштуватися на новому місці.
До реінтродукції руді білки зникли з переважної частини свого колишнього ареалу в північній і північно-західній частинах Гайленду, а останні зафіксовані спостереження датуються, як правило, 1970 роком.
Реінтродукція білок може сприяти природному розширенню лісів, оскільки вивірки садять нові дерева — забуваючи, де вони закопали свої зимові запаси горіхів і насіння.
Олеся МАЗУРКОВА
