Телевізор не за 120 тисяч, а «всього» за 90: як працює «Чорна п’ятниця» в Україні

— Минулого року «Чорна п’ятниця», як на мене, була ні про що, — каже Олександр на умовах анонімності. — От чесно, майже ніяких знижок не пропонувалось. У грудні, на Різдвяні свята, ціни були нижчими, аніж на «Чорну п’ятницю». А в цьому році все навпаки — ціни дійсно класні.

 

Наприклад, великі плазмові телевізори, які коштували останнім часом 130-140 тисяч гривень, можна було придбати всього за дев’яносто тисяч. 

 

— «Всього»?

 

— Знижка сорок-п’ятдесят тисяч — це дуже суттєво. А щодо цін, то деякі моделі телевізорів коштують навіть два мільйони.

 

— Які ще товари відчутно подешевшали до «п’ятниці»?

 

— Акумуляторні пилососи, наприклад. Коштували 19 тисяч, за знижкою були 16. Досить затребувані зараз мультипечі популярних брендів до цієї акції продавали за 5-6 тисяч, а під час акції — за три-п’ять. Суттєво подешевшали кавомашини відомих брендів: зі 120 тисяч до 90. Мали гарні знижки на різноманітні гаджети.

 

— У середньому на скільки падають ціни в «Чорну п’ятницю»?

 

— На 5-7-10 відсотків, максимум — на 15-20. Це залежить від конкуренції брендів.

 

— Але ж знижки пропонуються не на всі товари?

 

— Зазвичай ціни скидають на дороговартісні товари, від 10 тисяч. Хоча по кожному з них існують кількісні обмеження. Тобто, в останній день акції ви­бір уже невеликий.

 

— Що переважно купували у ці дні? 

 

— Сковорідки! На них теж була хороша знижка. Смартфони розліталися як гарячі пиріжки. Хоча загалом купували все. Люди ж не просто витрачають гроші, а отримують від процесу покупки якогось товару задешево своєрідний кайф. Навіть якщо цим товаром вони згодом не користуватимуться. 

— Пригадую, років десять тому народ з ночі займав черги, щоб відхопити якийсь товар дешевше. Гребли все, що бачили. Певно, на це й розраховані такі масштабні розпродажі? Зараз, як на мене, ажіотаж спав.

 

— «Чорна п’ятниця» в Україні з’явилася порівняно недавно, в 2013 році. Тоді до цієї акції приєдналось усього 35 локальних торговельних мереж. А все нове викликає інтерес, тому кожен намагався скористатися можливістю щось купити зі знижкою.

 

Особисто я працюю в торгівлі шість років, і навіть за цей порівняно короткий термін відбулися зміни у проведенні акції. Одна з них — продовження терміну масштабних знижок.

 

Пам’ятаю, на початку моєї роботи «Чорна п’ятниця» тривала три чи чотири дні, і то було дуже жорстко. Ми приходили на роботу о 8-й ранку й зачинялись близько півночі, оскільки треба було після напруженого трудового дня викласти товар на полиці. Покупці ж могли стояти в чергах по 40-50 хвилин, а бази торгових мереж лягали від величезного перевантаження.

 

Скажу чесно, у мене було тоді бажання залишити торгівлю. Зараз трохи легше. От, наприклад, учора замість вийти на роботу за графіком на десяту ранку мене попросили вийти на годину раніше, бо треба було оновити цінники вручну.

 

— Доводилось читати, що всі ці знижки — обман покупця. Мовляв, продавці певний час перед акцією піднімають ціни, а потім опускають до початкових, і покупцеві здається, що йому привалило щастя.

 

— Неправда. Це балачки на рівні «одна баба сказала». Принаймні щодо того, що стосується «Чорної п’ятниці». По-перше, ціни на свою продукцію може знизити тільки виробник, власник бренду, а не магазин, який є лише дистриб’ютором, тобто посередником між виробником і покупцем.

 

По-друге, нові ціни на товари ми отримуємо буквально за день-два перед стартом акції. Цьогоріч узагалі тільки вранці понеділка, 24-го, отримали.

 

— Олександре, серед твоїх постійних покупців багато таких, хто скуповується на роз­продажах?

 

— Звісно, таких чимало. Є люди, які слідкують ще й за акціями банків, і тоді, розраховуючись їхніми картками, отримують, скажімо, не вісім відсотків знижки, а ще десять до них. До речі, 24 листопада пів дня українці мали таку унікальну можливість.

 

Хоча в мене є також постійний покупець, який ніколи не скуповується по «Чорних п’ятницях» чи на будь-яких інших сейлах. Бо для нього принципово купити товар преміум-класу саме в той момент, коли він йому дійсно потрібний.

— Ти особисто маєш дома багато речей, придбаних у своїй торговій мережі на розпродажах?

 

— Я з тих, хто не чекає знижок у своєму магазині, але моніторить ціни перед тим, як придбати потрібну річ. Наприклад, улітку ми з дружиною купили пилосос, який давно хотіли, наполовину дешевше, аніж він коштував у нашому магазині. Тобто не за 25 тисяч, а всього за 12.

 

В одному інтернет-магазинів ця модель потрапила в розпродаж і коштувала 13 тис. 500 грн. Я додав товар у кошик одного банку, і він додатково скинув 10 відсотків. Ще й безплатну доставку зробили. 

 

Як на мене, все одно, де купувати. Головне, щоб це був офіційний магазин, аби у разі виникнення гарантійного випадку було куди звернутися. Зараз усе набагато простіше: вибираєш товар на сайті, замовляєш — і необов’язково йти у магазин штовхатися.

 

— За твоїми спостереженнями, чи знизалась купівельна спроможність населення у порівнянні з 2022 роком? І чи стали люди раціональнішими й свідомішими у своїх витратах?

 

— Так, купівельна спроможність залишається нижчою. Але, попри це, згідно з дослідженнями, тенденція така: 51% споживачів перестали робити імпульсивні покупки; 47% стали частіше чекати на акції; 51% респондентів витрачають більше часу на дослідження товару перед покупкою.

 

— І наостанок. Який сенс брендам влаштовувати такі знижки?

 

— Насправді це конкуренція за лідерство на ринку або принаймні за місце на ньому. Кожна компанія хоче захопити якомога більший шматок умовного пирога. Бо навіть його один відсоток — це десятки мільйонів доларів прибутку.

 

Відтак усі женуться за більшим обсягом продаж, роблять знижки й отримують прибуток за рахунок кількості. Бренди завжди у великому плюсі від великих розпродажів. Недарма «Чорна п’ятниця» вважається найважливішою комерційною подією року.