Перетинаючи темряву. У Києві презентували альбом рідкісної музики українських композиторів

Нещодавно в Києві відбулася презентація нового диска української музики для саксофона та фортепіано «Перетинаючи темряву». Його можна послухати на безкоштовному сервісі Spotify та за посиланням.

 

А в Національній філармонії України твори прозвучали наживо у виконанні саксофоніста Романа Фотуйми та піаністки Дар’ї Шутко, які записали альбом. Подія відбулася за участі трьох авторів музики: Володимира Рунчака, Золтана Алмаші, Артема Рощенка.

 

У Київській консерваторії клас саксофона лише зароджувався не так давно — наприкінці 1980-х. Тож твори для цього інструмента саме українських композиторів є досить рідкісними.

«Для нас важливо не лише виконувати українські твори, а й відновлювати їх — відкривати нові сторінки нашої музичної історії. Репертуар для саксофона в Україні ще невеликий, але він надзвичайно цінний. Ми хочемо, щоб ці твори надалі звучали у світі», — каже піаністка Дар’я Шутко.

 

Роман Фотуйма і Дар’я Шутко грають дуетом понад 10 років. Камерний творчий тандем виник під час навчання в Національній музичній академії України. Відтоді представляють країну на найпрестижніших міжнародних подіях — таких, як конкурс саксофоністів у Дінанті (Бельгія, 2019), Всесвітній конгрес саксофоністів у Лас-Пальмасі (Іспанія, 2023), Європейський конгрес саксофоністів у Тренто (Італія, 2024).

 

Задум створити антологію творів для саксофона та фортепіано українських композиторів різних поколінь виник узимку 2022–2023 років, у період перших масованих блекаутів у повномасштабний період російсько-української війни. Свій емоційний стан складного для всіх воєнного періоду дует трансформував у музичну збірку.

 

«Темрява, холод і тиша стали для нас метафорою шляху, який веде до внутрішнього світла. Ми прагнули через музику передати досвід не лише свій, а й загальноукраїнський», — розповідає саксофоніст Роман Фотуйма.

Концерт відкривала написана у 1987 році тричастинна Соната для альт-саксофона і фортепіано Юрія Іщенка (1938—2021) — одного з перших українських творів цього жанру. Він демонструє філософську свободу та сміливі стилістичні експерименти композитора.

 

Одним із центральних акцентів концерту й альбому «Перетинаючи темряву» є твір «Згадуючи забуту мелодію» Володимира Рунчака (нар. 1960). В ньому поєднані винахідлива фактура та водночас раптова і зворушлива лірика. Пошук сенсів у минулому стає опертям у нинішньому тривожному часі.

 

Композитора Володимира Рунчака музикознавці називають автором, який зробив для розвитку українського саксофонного репертуару чи не найбільше. Він створив для саксофона сольні п’єси, ансамблеві композиції, квартети, концерт і навіть твори для оркестру саксофонів.

 

Сонатина-колаж Ярослава Верещагіна (1948–1999) зі збірки є метафорою української саксофонової традиції — строкатої, інколи фрагментованої. Цей твір спочатку, пів століття тому, був написаний для кларнета. Тож в інтерпретації дуету Романа Фотуйми і Дар’ї Шутко отримав нове звучання і дихання.

 

Далі — Елегія Золтана Алмаші (нар. 1975). Цю мелодію він створив у шістнадцять років, ще не маючи наміру бути композитором. Проте вона давно має активне концертне життя в різних інструментальних версіях. Саме саксофон надає їй особливої інтонаційності.

 

Віртуозний дует Романа Фотуйми та Дар’ї Шутко повернув у виконавську практику триптих Артема Рощенка (нар. 1974) «Ескіз дня, що зникає». Композитор здивувався і зрадів, що цей його твір зберігся. Він переносить слухачів у дивовижні миттєвості: «Коли наступає світанок», «Обганяючи вітер» та «Сутінки синіх полів».

 

Завершився концерт Сонатиною Сергія Леонтьєва  (нар. 1991), написаною на прохання виконавців під час пандемії коронавірусу. Кінематографічно вибудувана музика натхнена подорожами композитора Америкою та сповнена руху й образності. Розкіш радіти життю слухачі сприймають дещо стримано, проте вона так необхідна хоча б у музичному салоні та альбомі.