Україна та МВФ попередньо узгодили програму на 4 роки на суму понад 8 млрд доларів і так звані «структурні маяки» її виконання.
Не було ще такого, щоб чергову програму МВФ суспільство сприйняло на ура.
Тож і цього разу кожен з рядків документа опинився під нищівною критикою частини експертів. Але отримав підтримку іншої.
У дипломатично написаному пресрелізі МВФ ідеться про закриття митних лазівок для імпорту споживчих товарів і скасування винятків щодо обов’язкової реєстрації платників ПДВ . Очевидно, йдеться про доходи з цифрових платформ OLX, Uber чи Uklon, а також закриття лазівок з дешевими посилками з-за кордону.
«Світло здорового глузду дістанеться китайських посилок. Яких цього року імпортують десь мільярдів на 8 доларів. Плюс-мінус. Тобто український військовий бюджет недоотримає десь 2-3 мільярди доларів податків. І це разом з підтримкою китайського виробника», — пише економічний оглядач Сергій Фурса.
Хоч би яким був короткостроковий ліміт на посилки, можемо бути впевненими, що на горизонті 5 років ми гарантовано прийдемо до нульового ліміту і One Stop Shop, як у ЄС, бо краще годувати свій рітейл, ніж китайський. Але як знайти компроміс між цим державницьким підходом та реаліями воюючої країни, коли запчастини для дронів усе ще купуються через «АліЕкспрес», — питання непросте.
Складнішою видається теза МВФ про «розширення податкової бази». МВФ нарешті вирішив прибрати можливість зловживань спрощеною податковою системою. Ця лазівка широко використовувалася, в тому числі великими українськими компаніями та ресторанними мережами, для мінімізації податкових платежів.
Прикладів, коли великі бізнеси мімікрують під маленькі, коли великі компанії дробляться на тисячі ФОПів, хоч греблю гати. У своєму полтавському селі, кожного разу отримуючи в магазині «Маркетопт» із покупки в 300 гривень два чеки (на 160 і 140 грн), я шаленію.
Схема проста і широко відома. «Маркетопт» скидають на один із численних ФОПів (у конкретному випадку ФОП «Мусієнко») кошти, сплачуючи мізерні податки (ФОП 2-ї групи — це 20% з мінімальної зарплати, 1 тис. 600 грн, єдиний соціальний внесок (ЄСВ) — 1 тис. 700 грн і 10% військовий збір — 800 грн. Виходить, що загальна сума щомісячних податків становить усього 4 тис. 100 грн).
Власники «Маркетопта», ви справді вважаєте, що на такі податки держава повинна воювати, годувати пенсіонерів і відбудовуватись? Звісно, оптимізація податкових витрат є практично у всіх країнах, це серйозний напрям із цілими бізнес-школами. Але вітчизняне економічне лицемірство дуже дорого коштує українському бюджету та й економіці загалом.
Мусимо визнати, на нашій економічній кухні не здатні відділити мух від котлет. Реформа спрощеної системи оподаткування (ССО), запропонована Нацстратегією доходів (НСД) під гаслом «меморандуму з МВФ», подається як боротьба зі зловживаннями, але аналіз показує: фактично йдеться про різке звуження сфери застосування спрощенки та витіснення мікробізнесу. Пропонується: скасувати 1-шу та 2-гу групи ССО, де працює більшість мікропідприємців, встановити диференційовану ставку для 3-ї групи — від 3% для торгівлі до 17% для інтелектуальних послуг, зобов’язати всіх підприємців вести повний товарний облік на первинці. І вишенька: планується запровадити ПДВ (податок на додану вартість) для самозайнятих підприємців, які повідомляють про понад 1 мільйон гривень. Тобто кожен ФОП з доходом приблизно 83 тисячі на місяць має стати платником ПДВ. Опиниться в системі з жорсткою звітністю, штрафами та втратить спрощеність, заради якої люди йдуть у ФОПи.
Співзасновник та директор економічних програм Ukrainian Institute for the Future Анатолій Амелін попереджає: «Під удар потраплять 170-250 тисяч ФОПів — десята частина від 1,7 мільйона зареєстрованих. Переважно ІТ, консалтинг, професійні послуги. Тобто саме ті, хто створює найбільшу додану вартість».
Як вони поведуться? «Третина зареєструється платниками ПДВ і підніме ціни, розганяючи інфляцію. Чверть закриє бізнес і піде в найм, поповнивши ринок праці, який і так переповнений. А от решта — 100-150 тисяч підприємців — оберуть тінь. Дроблення доходів, P2P-перекази, крипта, робота через іноземні юрисдикції. Окремо — еміграція: 10-25 тисяч висококваліфікованих спеціалістів просто виїдуть. ОАЕ, Кіпр, Португалія чекають», — вважає пан Амелін.
Звісно, це суб’єктивна оцінка, але така реформа в першу чергу «викурить» з України високопрофесійних програмістів, які зареєстровані як приватні підприємці і для яких податки будуть приблизно вдвічі більшими, ніж, скажімо, у тій же Польщі.
Реформа НСД не бореться зі зловживаннями — вона знищує мікробізнес, зменшує конкуренцію, збільшує корупційні ризики і шкодить економічному зростанню, вигідна лише великому ритейлу та частині податкової. Демонтаж спрощенки матиме руйнівні наслідки для економіки.
Старший економіст CASE Україна Володимир Дубровський в інтерв’ю «Інтерфакс-Україні» пише: «При цьому НСД не містить жодного реального механізму боротьби з ключовими зловживаннями: подрібненням бізнесу, роботою понад ліміт і схемою «ФОП замість найму».
Замість вирішення конкретних проблем держава намагається «усунути економічні стимули» для всіх одразу — тобто зробити мікробізнес неконкурентним і виштовхнути його з ринку». Це — не «боротьба з тінню», а масове втягування малого бізнесу у складне ПДВ-адміністрування, яке багато хто просто не потягне.
В’ячеслав Черкашин, старший аналітик Інституту соціально-економічної трансформації, асоційований експерт CASE-Ukraine нагадує: «Мінфін та частина депутатів традиційно подають спрощенку як головну податкову проблему, яку потрібно «модернізувати». Але факти говорять про інше. Уряд розраховує отримати додаткові 15-20 мільярдів гривень на рік від ПДВ, але, за оцінками аналітичних центрів, справжні лідери тінізації дають у рази більше втрат: митні порушення, контрабанда, корупція на кордоні становлять 105—120 млрд грн; контрафакт і нелегальний підакциз — 39—43 млрд грн; зарплати «в конвертах» — 200—265 млрд грн».
«Правда у тому, що українська економіка, український бюджет тепер ніколи не зможе собі таку тінь дозволити, — підтримує його пан Фурса. — Бо і соціальне навантаження після війни буде шалене». Боротися з тінню будуть, але, як на мій погляд, не тією програмою, яку запропонували.
По-перше, програму МВФ попередньо узгодили, але не затвердили, а Мінфін запланував модернізацію ССО на 2027 рік. По-друге, розгляд парламентом конкретних законодавчих кроків у цьому напрямі очікується не раніше березня, і до цього часу будуть працювати і експерти, і відповідні парламентські комісії, і правки будуть серйозні, а потім з’ясується, що планка в 2-3 мільйони гривень для ФОП — норм. А потім ми, ФОПи, нагадаємо про щорічну індексацію цієї фінансової стелі.
