Свій славний ювілей — 105-річчя — відзначив журнал «Жінка».
З цієї нагоди в Національному музеї літератури України зібралося товариство, аби вшанувати найстаріше друковане видання та поговорити про спільні сенси і цінності й просто порадіти, що ми є.
Словом, свято зібрало людей, для яких творчість, культура та жіноче лідерство є не просто словами, а способом життя.
Протягом більш ніж століття журнал розповідав історію українських жінок: ішлося про їхні творчість, працю, щоденне життя, силу та незламність у різні епохи.
Загалом журнал веде свій початок з 1920-х років — і до сучасності, друкуючи тепер історії волонтерок, медикинь, військовослужбовиць, науковиць, тощо.
На цьому наголосила на ювілейному вечорі головна редакторка часопису Тамара Маркелова.
Вона також зазначила, що свого часу тираж журналу сягав двох мільйонів примірників щомісяця, а щодня на адресу редакції надходили сотні листів від вдячних читачів.
До речі, пані Тамара цього року провела дуже багато часу в архіві Книжкової палати України, аби переглянути, фактично номер за номером, усі видані з 1920 року випуски.
Каже, що журнал із самого початку був доволі проукраїнським, намагаючись подавати, хоч і завуальовано, матеріали про наші традиції і звичаї, а на сторінках «Комунарки України» (так спочатку називався журнал) дуже часто друкували фото жінок із діточками у національних строях.
Можна сказати, що це було певне загравання з українським суспільством. Проте вже пізніше, у 1930-х роках, коли розпочався терор, — не оминув він і це видання.
Варто також зазначити, що про Голодомор 1932—1933 років жодним словом не було згадано, навпаки, йшлося про великі досягнення країни рад, розповіла редакторка. Ну а вже в 1934 році журнал перестав існувати. Тривало це до 1945 року.
Але не будемо про сумне. Журнал після Другої світової війни відродився і далі працював уже як «Радянська жінка». Відтоді почали багато писати про ударниць комуністичної праці, матерів... Перші сторінки, звісно, завжди були присвячені усіляким партійним постановам, з’їздам, пленумам та наповнені іншими пропагандистськими кліше.
З часів відновлення Незалежності України розпочався період із виразними літературознавчою, поетичною, культурною складовими. Журнал відкинув рудимент «радянська» і став «Жінкою».
У вересні 2022-го колектив очолила Тамара Маркелова, а минулого року журнал пережив роздержавленння. Тож шлях становлення в нових реаліях, обтяжених війною, триває з усіма складнощами, які нині переживає все наше суспільство. Але, як підкреслила пані Тамара, без боротьби немає перемоги.
Пані Тамара також зазначила, що нині на адресу журналу почали надходити листи від читачів, як і колись раніше. І це дуже приємно, адже створює моменти гордості від того, що колективу довіряють і цінують його працю.
На свято завітало багато героїнь видання, а також відомих артистів і музикантів. Було щиро і тепло.
Марина КРИВДА
