Уряд оголосив про аудит підприємств «оборонки»: але буде дуже обережним, щоб не вийти на самого себе

«Даємо старт аудиту АТ «Українська оборонна промисловість», у тому числі його дочірніх компаній, а також Агенції оборонних закупівель і Державного оператора тилу.

 

Будемо регулярно звітувати щодо проміжних результатів перевірки», — оприлюднила новину прем’єр-міністр Юлія Свириденко. Це сталося відразу після найбільшого корупційного скандалу за каденції Зеленського (коли тільки за неповний 2025 рік з енергетичної сфери було виведено $100 млн).

 

Яким чином Кабінет Міністрів проводитиме аудит оборонної промисловості — наразі невідомо, як і те, які інституції, незалежні чи «ручні», будуть залучені до цього процесу.

 

Тема аудиту, а саме всієї міжнародної допомоги (як військової, так і фінансової), вже порушувалася нашими міжнародними партнерами, і з’ясувалося, що вона «некомфортна» для оточення чинної влади.

 

За інформацією WSJ, Україна, а саме за участі секретаря Ради національної безпеки і оборони України Рустема Умєрова, вона змінила пункт «мирного плану» США, який потенційно міг викрити корупцію.

 

Пан Умєров відлетів до США через тиждень після «відрядження» у Туреччину, ймовірно, шукаючи гарантій безпеки для себе, адже засвітився на «плівках Міндіча» щодо зловживань в енергетиці.

 

Чи, може, гарантій безпеки для всієї вертикалі Зеленського через можливе покарання за корупцію?

 

Дар’я Каленюк, виконавча директорка Центру протидії корупції, впевнена: «В оборонці найбільше грошей і найбільше ризиків корупції, тому що там усе — секретно».

 

При цьому оборонна промисловість демонструє просто-таки шалений темп розвитку. Фактично на оборонний сектор припадає майже весь реальний приріст промислового виробництва в Україні. 

 

Дані Держстату дають вражаючу картинку. У грудні 2024 року виробництво оборонних галузей зросло вдвічі (відносно аналогічного місяця 2023 року), а за дев’ять місяців 2025-го — у понад 2,5 раза.

 

Якщо у 2024 році обсяги цих галузей оцінювали в 420 млрд грн, то лише за січень-вересень 2025-го — у 390 млрд грн. Ці показники узгоджуються з офіційними оцінками уряду: виробництво продукції військового призначення зросло з приблизно 3 млрд дол. у 2023 році до близько 9 млрд дол. у 2024-му.

 

Водночас офіційна статистика показує лише вершину айсберга. Як зауважує заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства Андрій Телюпа, близько 90% підприємств оборонно-промислового комплексу (ОПК) не мають «військового» КВЕДу.

 

Це підприємства, що виробляють компоненти або вузли, критично важливі для кінцевої продукції, але не підпадають під спеціалізовані програми підтримки.

 

Ми очікуємо в цьому році 63% загальних видатків державного бюджету на оборону. «Тобто на макрорівні можу дуже чітко сказати: в Україні — класична воєнна економіка, — розповідає в інтерв’ю Інтерфаксу експрем’єр-міністр України Арсеній Яценюк. — Тому інвестиції у військово-промисловий комплекс і взагалі промислове військове виробництво — ключова частина економіки на найближчі десятиліття».

 

На противагу йому цивільна промисловість втрачає позиції. На початку 2025 року її номінальні гривневі показники вперше перевищили рівень грудня 2021 року. Однак цей прорив виявився нетривалим: енергетична криза, обстріли та висока собівартість виробництва швидко «з’їли» всі здобутки.

 

Промисловий бум воєнного часу концентрується в кількох ключових напрямках. Абсолютним лідером залишається виробництво зброї та боєприпасів — сектор, який переживає відродження після десятиліть стагнації.

 

За дев’ять місяців 2025 року обсяги випуску тут зросли в півтора раза порівняно з аналогічним періодом 2024 року, сягнувши орієнтовно 60 млрд грн. 

 

Понад удвічі зріс випуск високоточної оптики, приладів нічного бачення, тепловізійних систем та навігаційних приладів. Ці товари входять у ширшу групу електроніки та приладобудування — один з найбільш «вибухових» сегментів ОПК.

 

Подібні масштаб і динаміка — у секторі БПЛА. Налагодження виробництва дронів різних класів дозволило суттєво наростити їх випуск. Якщо за дев’ять місяців 2024 року вартість виробленої продукції оцінювали у 28 млрд грн, то за той самий період 2025 року — в 50 млрд грн.

 

У війні на виснаження, яку Україна веде з росією, кожна гривня має бути викростана ефективно, але, на жаль, оборонний сектор сьогодні не є прозорим. Так, багато в чому працює фактор секретності.

 

Але є багато запитань, на які повинні бути відповіді. Оборонну компанію FirePoint яка виробляє ракети «Фламінго», 20 серпня президент Володимир Зеленський назвав найуспішнішою серед виробників усієї української зброї.

 

Звісно, компанія мала неабияку підтримку і фінансування від держави. А вже за тиждень Kyiv Independent із посиланням на свої джерела написало, що детективи НАБУ перевіряють, чи не завищували у FirePoint ціни на компоненти у держконтрактах та чи не вводили уряд в оману щодо постачань.

 

Штат компанії зріс із 18 осіб у 2023-му до 2 тис. 200 станом на серпень 2025-го, і вже в 2024 році компанія продала державі дрони FP-1 на 13,2 млрд грн.

 

На пресконференції 21 листопада троє топменеджерів майже дві години відповідали на запитання, що накопичилися за три місяці, відколи компанія почала частіше фігурувати у заголовках українських та іноземних ЗМІ. Що пов’язує її засновника із братом Цукермана? Чому зірвалася угода з продажу частки Міндічу і як адміністратор FirePoint став фігурантом справи «Мідас»?

 

При цьому FirePoint — компанія приватна, і її засновник та головний конструктор Денис Штілерман практично одноосібно володіє нею (97,5%, згідно з Opendatabot). 21 листопада він уперше дав інтерв’ю пані Наталці Мосейчук, в якому (до речі, теж уперше) показав своє обличчя!

 

Останнім часом FirePoint гарячково вибудовує більш-менш пристойну корпоративну оболонку, залучивши 17 листопада у новостворену консультативну раду колишнього керівника ЦРУ Майка Помпео.

 

А як же величезні державні оборонні підприємства?

 

Пані Свириденко оголосила, щоб, окрім аудиту, уряд розпочав процес оновлення наглядових рад АТ «Укроборонпром» (УОП), його дочірніх компаній, Агенції оборонних закупівель і Державного оператора тилу. Ще б пак! Після скандалу з наглядовою радою Енергоатому.

 

Але бажання уряду завжди може бути скоригованим. Пам’ятаєте, як у грудні минулого року дуже швидко новостворену наглядову раду Агенції оборонних закупівель було фактично знищено тим же паном Умєровим?