Плямисті гурмани. Навіщо жирафі довга шия

Жирафа — дуже цікава тварина, яка більше вписується в поняття «художній вимисел», ніж, наприклад, єдиноріг.

 

Утім, на відміну від коника з рогом у лобі, плямистий гігант цілком справжній.

 

І все ж, чому жирафове тіло має саме такий вигляд? Вчені розгадали й цю таємницю.

 

Довга шия необхідна їй для пошуку особливого харчу, недоступного іншим тваринам.

 

«Жирафи перебірливі в їжі — вони їдять листя лише кількох видів дерев, а довша шия дозволяє їм діставати листя, до якого не може дотягнутися хтось інший», — зазначив Даг Кавенер, професор з Університету штату Пенсільванія (США) для IFL Science.

 

У самиць шия довша відносно загального розміру тіла, ніж у самців. Учені вважають, що так сталося через їхню підвищену потребу в їжі, яку спричиняють постійні вагітності, що тривають по 15 місяців, та догляд за малятами.

 

Натомість самці мають ширшу шию, що, ймовірно, дає їм перевагу в битвах з іншими жирафами, але це припущення вимагає додаткових досліджень.

 

Але як щодо їхніх ніг? Науковці дізналися: ті були довгими з самого початку. Дослідження, опубліковане в журналі Journal of Experimental Biology, виявило, що серце жирафи працює важче, ніж у майже будь-якого іншого ссавця в тваринному світі, пише VICE.

 

Воно спалює близько 16% енергії в стані спокою, щоб просто прокачати кров до мозку, а це майже вдвічі перевищує кількість, необхідну для видів подібного розміру. Без довгих ніг, які піднімають серце вище, ці енерговитрати зросли б до 21%, що, на думку дослідників, могло б зробити життя нестерпним.

 

Роджер Сеймур з Університету Аделаїди та Едвард Снеллінг з Університету Преторії створили комп’ютерну модель для перевірки цієї теорії. Вони уявили собі «жиралопу», гібрид жирафи та антилопи, з короткими ногами, але такою ж довгою шиєю.

 

Результат показав екстремальний кров’яний тиск — близько 286 мм рт. ст., порівняно з типовим для жирафи тиском 200 мм рт. ст. Модель підтвердила, що довжина ніг безпосередньо зменшує роботу, необхідну для перекачування крові вгору.

 

Залишки скам’янілостей свідчать, що ця адаптація почалася близько 16 мільйонів років тому. Ранні жирафи вже мали довгі кінцівки з відносно короткими шиями. Пізніші види почали більш рівномірно збалансовувати ці дві характеристики.

 

Послідовність подій свідчить про те, що еволюція спочатку підвищила серце, давши кровоносній системі час пристосуватися, перш ніж шия почала підніматися вгору.

 

І все це — заради соковитого листя на верхівках особливих дерев. Вражаюче, чи не так? 

 

Олеся МАЗУРКОВА