На максимальних обертах: збірна України виборола право зіграти в плей-оф кваліфікації на ЧС-2026

І соціологічні дослідження, й практичний досвід показують величезний магнетизм футболу.

 

У певні моменти він здатен об’єднати навколо однієї мети цілу країну.

 

Заключний поєдинок групового відбору на ЧС-2026 для збірної України мав доленосне значення.

 

Задля продовження турнірного шляху у грі проти Ісландії команді Сергія Реброва потрібна була лише перемога, й українські футболісти, натхненні мільйонами співвітчизників, її досягли.

На стадіоні «Легія» у Варшаві панувала фантастична атмосфера. Мільйони глядачів підтримували українську збірну біля екранів. Як завжди в таких ситуаціях, було багато нервів.

 

І, що головне, збірна України та її вболівальники отримали такий бажаний позитивний результат, забарвлений феєрверком неймовірно бурхливих емоцій.

 

Фінал цієї історії мав настільки багато радості, настільки сильними були емоції гравців, тренерів, фанатів та коментаторів, що дехто з непосвячених у тонкощі футбольного регламенту вболівальників вирішив, що збірна вже потрапила на «мундіаль».

 

Однак команда Сергія Реброва лише вийшла з групи до плей-оф кваліфікації, на кілька кроків стала ближчою до фінальної частини ЧС, який наступного літа прийматимуть США, Канада та Мексика. Утім головне — попереду.

 

«Наша мрія про ЧС жива», — заявив голкіпер «синьо-жовтих» Анатолій Трубін. За його словами, це був найкращий за часів його виступів у національній збірній матч. Українська команда вперше за 12 ігор не пропустила. «У потрібний момент усе зійшлося», — констатував воротар португальської «Бенфіки» та збірної України.

 

За попередні півтора року вітчизняні збірники почули на свою адресу чимало критики. Визнають, що заслужено. Лунала вона й перед матчем з Ісландією, коли підопічні Реброва безвольно програли французам — 0:4.

 

У тому матчі «синьо-жовті», граючи умовно другим складом, не завдали у площину воріт суперника жодного удару й не заробили жодного кутового.

 

Хлопці кажуть, що всіма думками й силами були зосереджені на заключній грі групового раунду — проти Ісландії у Варшаві.

 

«Коли ти виходиш на гру й розумієш, що вона не так багато вирішує... Певною мірою гравці теж це відчували», — визнав Ребров.

 

Надії випередити Францію в боротьбі за пряму путівку були мізерні, а от перемагати Ісландію потрібно було за будь-яких умов.

 

Наставник «синьо-жовтих» пояснив, що критичні слова журналістів, які лунали у ЗМІ, та незадоволення вболівальників у соцмережах справили на його підопічних сильну мотивувальну дію.

 

«Мені здається, що цього разу журналісти працювали як мотиватори. Такий був ажіотаж — і хейт, і багато дописів... Футболісти все це читають. Можливо, вони були чимось ображені. Або, навпаки, — хотіли довести, що ця збірна має шанси потрапити на чемпіонат світу. Тому дякую вам, що допомогли», — розповів Ребров.

 

Щоправда, у матчі з Ісландією справді позитивних дій від гравців української збірної довелося чекати досить довго. Як визнав Маліновський, із кожною хвилиною хвилювання ставало все більше. «Час ішов, а забити не вдавалося», — пригадав свої відчуття півзахисник італійської «Дженоа».

Неймовірно ускладнитися ситуація для збірної України могла на 77-й хвилині, коли захисник збірної Ісландії Гудлаугур Віктор Палссон з близької відстані завдавав удару головою по воротах Трубіна.

 

Тоді голкіперу «Бенфіки» завдяки неймовірній реакції вдався запаморочливий «сейв». Ісландці у розпачі схопилися за голову, а в української команди, схоже, відкрилося друге дихання. 

 

У підсумку, пожвавлена замінами українська команда пробила насичену оборону суперника. Зазначимо, що до обох голів, вийшовши на заміну на 77-й хвилині, безпосередньо доклався півзахисник «Полісся» Олексій Гуцуляк.

 

У першому випадку він виступив асистентом для Олександра Зубкова, а у випадку з другим голом результативним став його удар, після якого м’яч із рикошетом від захисника удруге опинився в сітці ісландських воріт.

 

Радості української команди не було меж. Проте це лише успішне завершення першої частини кваліфікаційного шляху. А в березні наступного року на збірну України чекає вирішальний мінітурнір плей-оф.

 

Такий собі «фінал чотирьох» — з півфіналом 26 березня та головним матчем усього відбору, який, за розкладом, має відбутися в останній день березня.

 

А 20 листопада в Цюріху відбудеться жеребкування плей-оф: 16 збірних (12 команд, які посіли другі місця у своїх відбірних групах, та чотири команди, відібрані за результатами Ліги націй) будуть розподілені на чотири окремі шляхи. 

 

На старт одного з них збірна України вийде, швидше за все, як перша сіяна. За таких умов її опонентом у півфіналі плей-оф, із найбільшою ймовірністю, стане одна з команд, яка перебуватиме в четвертому рейтинговому кошику, — Швеція, Румунія, Північна Ірландія або Північна Македонія.

Зрештою, хоч би яким був жереб, для виходу на ЧС українській збірній потрібно виграти обидва матчі плей-оф і, як і в грі проти Ісландії, показати всі свої найкращі якості. Після знакової перемоги над Ісландією Сергій Ребров заявив, що всі хлопці відпрацювали на максимумі.

 

«Сьогодні дійсно була команда, і я не хочу виділяти когось одного», — наголосив наставник «синьо-жовтих».

 

Водночас головний тренер ісландців Арнар Гюннлейгссон пояснив, що двом поразкам від України у відборі на ЧС-2026 посприяла одна й та ж особливість: «Є така проблема в ісландському футболі, коли ми втрачаємо концентрацію на останніх хвилинах».

 

Що ж, аби вперше за 20 років потрапити на «мундіаль», у майбутньому плей-оф українські футболісти мають бути на сто відсотків сконцентрованими та зосередженими: докласти ще більше сил, знову продемонструвати максимальну самовіддачу та показати ідеальну ігрову дисципліну.