Хто не втомився?

18 жовтня 2025 прес-секретар Білого дому пані Керолайн Лівітт звернулася з відозвою, в якій є така фраза: «Президент США сказав обом сторонам: війна триває занадто довго, занадто багато невинних людей загинуло. Америка втомилася. Досить». What does it mean? Are you joking?

 

Сполучені Штати розташовані на протилежному боці планети, жодна запущена росіянами куля, жоден снаряд, жоден «шахед», жодна ракета чи бомба не долітали і не долетять з України до Америки.

 

Але щодня, кожного вечора, кожної ночі ця російська зброя вражає українські міста і села, убиваючи не лише наших солдатів, а й наших дітей, руйнує наші будинки, критичну інфраструктуру, лікарні і дитячі садки, школи і музеї, церкви, пам’ятники, залишаючи після себе смерть, вогонь пожеж, випалену землю...

 

Так триває безперервно вже четвертий рік і невідомо, скільки ще триватиме. Ми, українці, маємо право сказати, що втомилися від війни, яку не ми почали, нічим її не спровокували, намагалися вести хоч які-небудь перемовини з агресором вже в перші дні повномасштабного вторгнення, коли російські танки прямували до Києва, Харкова, Чернігова, Херсона...

 

Та чи могло справді стомитися американське суспільство, яке не живе у стані постійної екзистенційної загрози, не прокидається вдосвіта від повітряних тривог і вибухів, а загибель, руїни і блекаути бачить хіба на екранах своїх гаджетів?

 

Зрозуміло, що пані прес-секретарка, виконуючи свої службові обов’язки, подала цитовану вище відозву як колективну думку американської адміністрації: президента, віце-президента і державного секретаря. Адже ідеться про всю Америку, тож представляти її позицію має право тільки її уряд, найвищі очільники влади. Кожне слово подібних заяв для преси зважується і готується фахівцями з метою змодерувати потрібний вплив на аудиторію — як зовнішню, так і внутрішню.

 

Досягнути поставленої комунікативної мети допомагає мистецтво риторики, що передбачає застосування певних жанрових прийомів, в нашому випадку ми говоримо про гіперболізацію.

 

Щоб прояснити, наскільки гіперболізовано т. зв. загальноамериканську національну втому, ми звернулися за допомогою до незалежного, на нашу думку, експерта, а саме до ChatGPT.

 

Ми попросили ШІ проаналізувати інформаційний простір США на предмет наявності у загальнонаціональних медіа згадок про акцентовану пані Лівітт «втому Америки» від російсько-української війни і визначити, яка з трьох версій відповідає дійсності: 1 — відсутність в інформаційному полі США посилань на загальну втому від війни росії з Україною; 2 — наявність в інформаційному полі США деяких згадок про суспільну втому від війни; 3 — домінантна наявність в інформаційному полі США тверджень про національну втому від російсько-української війни.

 

ChatGPT вибрав другу версію, додавши пояснення свого вибору: в американському суспільстві віднедавна спостерігається деяка емоційна напруга; якщо ця напруга і далі зростатиме, то можливими будуть невдоволення і протести.

 

Залишимо відкритим питання, чи комунікатори Білого дому прагнули стати виразниками нових тенденцій в громадській думці американців, чи радше намагалися бути її активними творцями, підігріваючи вигідні адміністрації суспільні настрої.

 

Однак зауважимо, що невдовзі після відозви прес-секретарки Білого дому один із провідних американських журналістів Марк Чемпіон опублікував в інформаційному агентстві Bloomberg матеріал щодо впливу політики Д. Трампа на перебіг російсько-української війни.

 

У колонці від 21 жовтня 2021 р. М. Чемпіон недвозначно вказав на загрозу Україні, якщо адміністрація США у своїх миротворчих зусиллях продовжуватиме чинити односторонній тиск на нашу державу, при цьому уникаючи жорстких санкційних рішень щодо росії. Загравання Білого дому з агресором, намагання замирити сторони, задовольнивши всі людожерські апетити нападника заганяє Україну в смертельну пастку.

 

Ця публікація у США була сприйнята неоднозначно, викликала шквал схвальних і критичних відгуків, але у будь-якому разі цей шум повністю заглушив т. зв. втому Америки від війни. Президент США підтримав Європу в запровадженні подальших санкцій проти росії, завдав економічний удар по нафтовому сектору загарбників, відмінив підготовку зустрічі з російським очільником у Будапешті і навіть нагадав росіянам, що недалеко від їхніх берегів перебуває найновіший американський атомний підводний човен з ядерною зброєю.

 

Такі несподівано рішучі дії президента Дональда Трампа різко поміняли конфігурацію сил у міжнародній політиці. На відміну від попередніх спроб приборкати людожера, задовольняючи його кулінарні запити, нові кроки американського лідера справді наблизили світ до встановлення справедливого миру, а самого володаря Білого дому — до отримання омріяної Нобелівської премії миру.

 

За умови, що дієвий санкційний тиск на російську економіку не виявиться короткочасним коливанням, а перетвориться на сталу тенденцію в політиці Д. Трампа і доповниться ефективною оборонною підтримкою України, з’являються реальні шанси на зупинку воєнної машини рф, тож пан Дональд зможе заслужено потрапити до списку американських президентів — нобелівських лауреатів, до якого вже вписані історією імена Т. Рузвельта (1906), В. Вільсона (1919), Дж. Картера (2002) і Б. Обами (2009).

 

Цьогорічною лауреаткою премії миру стала Марія Мачадо з Венесуели за її «невпинну працю з просування демократичних прав народу Венесуели», а також «боротьбу за досягнення справедливого та мирного переходу від диктатури до демократії».

 

На Україну напала сусідня держава, устрій якої є дуже далеким від демократії. Вже чверть століття там править диктатура, яка не визнає ані демократичних свобод, ані громадянського суспільства, ані дії міжнародного права, ні звичних стандартів цивілізованого життя, ні Божої заповіді «Не вбивай!».

 

Ця агресивна диктатура — спадкоємиця тоталітарного комунізму, великодержавного шовінізму, аморального нігілізму — тратить мільярди на безпринципну пропаганду, нагромаджуючи Монблани брехні, інсинуацій, фейків, створюючи привиди і фантоми ілюзорної реальності, якою замасковує неймовірну жорстокість, люту ненависть, безкінечну злість на весь світ. Приборкання цієї потвори стане найкращим внеском у зміцнення глобального миру і справді заслуговуватиме найвищої нобелівської відзнаки. 

 

Володимир ПІДІПРИГОРА