Під час денної прогулянки мені пощастило побачити цікаве видовище — пташині залицяння.
То були двоє граків, один виконував поклони з розпушуванням хвоста та пір’я на горлі — певно, ще й видавав якесь тихе туркотіння.
Другий птах підключився в ту ж мить, і вже вдвох вони пушили хвости та били поклони дзьобом до дзьоба. Люди проходили повз, а я як зачарована далі спостерігала за процесом.
Це тривало недовго — секунд десять, після чого закохані пернаті продовжили порпатися в листі, ніби нічого й не сталося. Виявляється, вони роблять це, аби підтримувати близькість у своїх пташиних стосунках.
Та даю вам слово, це далеко не все, чим грак може вас здивувати.
Особливості пернатого
Грак — величенький птах, який виростає до 46 сантиметрів завдовжки і радує око лискучим темно-синім пір’ям. Його легко впізнати за білою шкірою на довгому дзьобі — в інших воронових ця ділянка вкрита пір’ям. Ще одним його «модним уподобанням» є так звана пір’яна спідничка, яку птах розпушує з різних причин: коли змерз, збудився чи виявляє агресію. Пару формує надовго, часто на все життя.
Грак є дуже соціальним і рідко гніздиться поодинці. Птахи створюють великі колонії, які називаються граківниками, в них розташовуються десятки, а то й сотні гнізд на сусідніх деревах. Ці колонії є галасливими та густонаселеними, що забезпечує парі певну безпеку. Саме цією сильною соціальною поведінкою, а також всеїдністю пояснюються ті масові скупчення, які ми бачимо восени та взимку.
Пташиний туризм
Саме їх можна помітити наприкінці жовтня-на початку листопада: велика кількість пернатих збираються на гілках дерев або на землі. Сьогодні грак — перелітний, зимуючий та гніздовий птах в Україні. Так було не завжди, зміни клімату і тут внесли свої корективи.
Раніше було інакше: приходять холоди — граки летять у Європу на канікули, де і тепло, і їжі вдосталь. Ви спитаєте, а чому ж тоді ми все одно бачили цих птахів узимку? Все просто — бо прилітають інші.
Гракам із росії та білорусі вдома недобре — навіть пернаті розуміють, що звідти треба «рвати кігті», якщо хочеться жити як цивілізована птаха. Банально, але взимку там їм просто нічого їсти — улюблені ласощі (черв’яки з личинками) сидять глибоко під снігом та промерзлою землею, яку не вдасться пробити навіть міцному дзьобові. Тому і летять до нас, де зими тепліші (тим паче зараз), відповідно і їжі вистачить на всіх. Через це й наші граки все частіше віддають перевагу зимуванню на батьківщині замість виснажливих польотів до тієї ж Чехії.
Кільцювання грака
Про такий пташиний транзит ми дізналися завдяки кільцюванню, про це детально розповів керівник Українського центру кільцювання птахів Анатолій Полуда для ТСН.
Проєкт було започатковано 2023 року, аби більше дізнатися про життя грака: куди летить, де гніздиться, чим хворіє тощо. Останній раз, зі слів ученого, кільцювання проводили більш ніж 30 років тому, бо були впевнені, що вже «досконало знали картину міграційних переміщень граків на нашій території».
Сьогодні науковці використовують спеціальні кільця жовтого кольору — так легше прочитати номер на відстані. Зі слів пана Анатолія, замовили їх із Польщі, за власні кошти.
«Разом з Валерією (аспіранткою) ми заплатили 350 євро. На цих кільцях нанесені дві букви та дві цифри. Якщо людина йде по вулиці, то легко може помітити кільце на пташці. Кольорове кільце дозволяє реєструвати птаха багато разів, навіть протягом одного року, і нічим воно йому не шкодить», — розповідає дослідник.
Саме завдяки кільцям науковці ще понад 30 років тому могли визначити «національність» пернатих гостей, та, як каже пан Полуда, на росії граків уже не кільцюють. Щиро кажучи, я й сама жодного разу не бачила закільцьованого птаха на вулиці — очевидно, з усіма пернатими провести таку операцію пан Анатолій не міг.
Та якщо ви помітите грака з жовтим кільцем на лапі, надсилайте номер кольорового кільця, дату та місце зустрічі на цю пошту:
[email protected].
Це допоможе в подальшому вивченні цих унікальних птахів.
Олеся МАЗУРКОВА
