«Цим набором Національний банк України має на меті привернути увагу до проблеми збереження морів, нагадати про відповідальність людства за охорону природних ресурсів і підкреслити значення морської біоти у формуванні екосистеми України», — таке повідомлення з’явилося на власному вебсайті регулятора.
Йдеться про те, що ці види є невід’ємною складовою природної спадщини України. Маються на увазі рак-самітник діоген (Diogenes pugilator) і бичок-кругляк (Neogobius melanostomus) — обидва відіграють велику роль у підтримці морських екосистем. Сьогодні поговоримо про них детальніше.
Рак-самітник діоген
Свою назву отримав на честь відомого античного мислителя Діогена, який з філософських міркувань жив у великій глиняній посудині — піфосі (ні, діжок тоді ще не виготовляли).
Та, на відміну від тезки, самітникові доводиться змінювати помешкання впродовж усього життя. Так, він постійно росте і досягає 3 см завдовжки. Здавалося б, такий малий, які взагалі можуть бути проблеми з пошуком житла?
Що ж, задовольнити рака-самітника непросто. По-перше, його ідеальна домівка має бути без пошкоджень — навряд чи на дні Чорного моря знайдуться шпатель і штукатурка.
По-друге, будиночок має відповідати розмірам «орендаря» — занадто маленький тиснутиме з усіх боків, а завеликий не захищатиме від небезпек, що чатують поряд. Також важливу роль відіграє вага хатинки, яку самітникові доведеться носити на своєму горбі тривалий час.
Як бачите, завданнячко не з легких, але завжди можна прийти до сусіда, щоб помінятися. У раків-самітників існує цікавий ритуал: коли вільних мушель бракує, вони іноді можуть збиратися у групи біля знайденого пустого помешкання.
Тоді починаються «переговори» з родичами, які мають надто просторі або, навпаки, затісні мушлі. Були зафіксовані випадки, коли раки постукували по мушлі іншого рака, пропонуючи обмін, і якщо той погоджувався — відбувався майже синхронний «переїзд» у ланцюжку. Процес зміни житла триває лічені секунди, адже без свого сховку самітник-діоген стає надто вразливим для хижаків.
За цей короткий проміжок часу він має швидко витягти своє м’яке черевце зі старої мушлі та помістити в нову, закривши вхідний отвір клешнею. Для цього природа наділила рака-самітника збільшеною лівою клешнею, яка виконує роль дверей у його будиночку.
Права клешня менша, її він використовує, щоб їсти падло та порпатися в піщинках у пошуку поживи. Основна робота самітника-діогена в морях — позбуватися відмерлих решток рослин і тварин. Кількість особин цього виду — індикатор якості водойми: чим його більше, тим краще для екосистеми.
В українському секторі Чорного моря цей вид має особливий охоронний статус і занесений до Червоної книги як такий, що перебуває «під загрозою зникнення».
Рака-самітника діогена можна тримати в акваріумі, пишуть фахівці з морського акваріумного магазину Reefkeeper Store. Йому необхідне піщане дно і, зрозуміло, морська вода.
«Діогени досить рухливі і цікаві для спостереження. Вони майже завжди перебувають на піску і можуть у нього зариватися. Окрім того, вони постійно перебирають піщинки та перевіряють на предмет їстівних часток. На відміну від рифових самітників, цей вид можна тримати групами з 5-10 особин. Для оновлення домівки їм можна пропонувати мушлі від насаріусів, церитіумів та інших схожих молюсків», — розповідають на сторінці Reefkeeper Store.
Бичок-кругляк
Таке цікаве ім’я він має через круглу, майже чорну пляму на першому спинному плавці. Батьківщина бичка-кругляка — Чорне, Азовське та Каспійське моря, але сьогодні його можна зустріти майже всюди.
Перетворившись на глобально інвазійний вид, він успішно розселився у Балтійському морі та, найголовніше, у системі Великих озер Північної Америки.
Усе через кораблі, що снують водоймами, підбираючи «пасажирів», які нічого не підозрюють. Риба або її ікра переноситься баластними водами до зовсім іншого моря чи ріки, де корабель робить зупинку й випускає зайву воду. На щастя для бичка, він може жити як у прісних, так і в солоних водоймах та толерує широкий діапазон температур.
Харчується різноманітно: ракоподібними, молюсками та ікрою інших риб. До речі, не виключено, що бичок-кругляк ласує і нашим раком-самітником діогеном, адже живуть вони на одній території.
Щодо ікри, то тут ситуація для «місцевих» невесела: кругляк поїдає її у кількох видів форелі, лососів та озерного осетра, порушуючи їхнє природне розмноження. На щастя, бичком полюбляють ласувати соми, осетри, судаки та інші риби, тож якийсь баланс таки зберігається.
У віці трьох років кругляк досягає статевої зрілості та йде шукати місце для гніздування. Зазвичай це нижня поверхня каменів, ущелини скель або просто нерівності дна. Там він дбайливо очищає територію від сміття, «виносячи в роті назовні всякі смітинки і дрібні камінчики, щоб забезпечити гладку поверхню для приклеювання ікринок», пише сайт Animalia.
Бичок-кругляк украй територіальний і при наближенні інших риб до гнізда за допомогою плідників самці здійснюють складний звуковий сигнал, який ефективно діє на ворогів і змушує їх залишити територію.
Йому ж потрібно зберегти найважливіше — ікру. Кілька самиць кругляка відкладають її в одне спільне гніздо — загальна плодючість у різних риб-мам становить від 200 ікринок до 4 тисяч, разом їх кількість може досягати 10 тисяч зародків.
Протягом 4-5 тижнів самець охороняє кладку та час від часу обмахує її плавниками. Він зовсім не їсть і зазвичай гине майже одразу після появи дітей — така вже його батьківська доля.
Ці види унікальні — трохи дивні, для когось непомітні, але такі важливі. Разом вони показують, якою багатошаровою і водночас крихкою може бути морська екосистема.
Саме на збереження рака-самітника діогена й бичка-кругляка спрямована пам’ятна серія монет Національного банку. А також на те, аби нагадати про таку унікальну, різноманітну і вразливу природну спадщину України.
Олеся МАЗУРКОВА