Примушував їсти гіркий перець і цілувати ноги: у Полтаві судитимуть колишнього боксера з Єгипту

Усі ці роки, як з’ясувалося, колишній професійний боксер, прихильник забороненої міжнародної релігійно-екстремістської організації «Брати-мусульмани», який, імовірно, сховався в Україні від політичних переслідувань, займався громадською діяльністю. Брав участь у багатьох релігійних і дипломатичних заходах, виступав захисником прав своїх земляків. 

 

Та це була лише красива видима сторона, для фото у соцмережах. Його ж особисте життя видається не таким бездоганним. Ось що про нього (без вказання імені) повідомили нещодавно на сайті Полтавської обласної прокуратури:

 

«У липні цього року іноземець запросив на гостину жінку з Тернопільщини, з якою восени 2024 року познайомився через соціальні мережі. Майже через два тижні після приїзду жінки через ревнощі до її знайомого він почав бити гостю та знущатися з неї. Погрожував потерпілій убивством, говорив, що покалічить її дітей. Бив, ґвалтував, намагався задушити подушкою, натягував на голову поліетиленовий пакет, примушував цілувати ноги, повзати перед ним на колінах».

 

...На момент знайомства Катя (ім’я змінене) жила за кордоном. Познайомившись з Ахмедом в Instagram, вона продовжила з ним активне заочне спілкування в одному із закритих чатів. Шлюб Катерини, матері двох дітей, тоді вже дав тріщину, й вона подумувала про розлучення.

 

Ахмед підтримував її наміри й малював прекрасні перспективи їхнього спільного майбутнього. Жінку, очевидно, підкупили щедрі компліменти, на які єгипетські чоловіки ніколи не скупляться, якщо хочуть сподобатись. 

«Герой» на дипломатичному прийомі в посла Єгипту в Україні 2019 р.

 

Зрештою, Катерина зважилася кардинально змінити своє життя й помчала назустріч новому коханню в Полтаву, де мешкав той, хто обіцяв їй золоті гори. Та її щастя тривало недовго.

 

Вже за два тижні новий обранець досвідченої жінки почав вимагати, щоб вона зізналася в побічних зв’язках, приревнувавши до її знайомого. Катерині не було в чому зізнаватися, вона заперечувала любовні контакти. Та це тільки ще більше розлютило Ахмеда.

 

Вночі 24 липня, після чергової розмови на підвищених тонах у нападі ревнощів чоловік став гамселити жінку кулаками по обличчю та животу, а потім, схопивши за ноги, силоміць затягнув у ванну, де душив, аж доки жінка не втратила свідомості.

 

Коли вона отямилась, Ахмед Бокс продовжив тортури. Відтягнувши з ванної до спальні, він продовжував бити й душити, вимагаючи зізнатися у зрадах. Так тривало кілька годин поспіль. 

 

За даними слідства, на яке посилається інтернет-видання «Полтавщина», вперше побивши Катерину, Бокс зачинив її в помешканні й заборонив виходити на вулицю. Тим часом продовжував щоденні знущання.

 

Погрожував убити її та її дітей, примушував називати його «найкращим чоловіком», душив подушкою, надягав на голову поліетиленовий пакет, обливав окропом, змушував одягненою приймати холодний душ та «сохнути» під кондиціонером, повзати перед ним на колінах, їсти гострий перець, бризкав в обличчя аерозолем проти комах... Окрім того, наказав жінці перерахувати 4,5 тис. грн її особистих коштів на картку його знайомого.

 

Катування, моральне приниження, сексуальне насильство... Більш ніж тиждень тривали тортури. Жінка була морально зломлена, доведена до панічного страху й не могла чинити опору.

 

Щоб потерпіла не повідомила рідним про ситуацію, в якій опинилась, Ахмед забрав її телефон і дозволяв спілкуватися лише коротко під його контролем, щоб ніхто нічого не запідозрив.

 

Та, на щастя, якимось дивом через 10 днів пекла жінці вдалося відправити доньці коротке голосове повідомлення. Вона назвала лише адресу, за якою її шукати. Дівчина розповіла близьким про те, що з мамою не все гаразд, а ті зателефонували на 112 — Єдиний номер екстреної допомоги. За вказаною адресою в Полтаві виїхала слідчо-оперативна група. 

Згодом донька потерпілої розповість слідчому, що була дуже здивована, отримавши напередодні sms-повідомлення від матері про те, що вона не хоче з нею спілкуватися. Одразу ж розпочалося досудове розслідування щодо позбавлення волі жінки та катувань.

 

«Ахмед постійно погрожував: якщо я спробую втекти, він знайде мене будь-де, вб’є або понівечить обличчя та розправиться з моїми дітьми», — свідчила потерпіла. Жінка також повідомила, що Ахмед показував їй зі свого телефона раніше зняті відео та фото, на яких видно, що він катував інших людей. Катування, які вчиняв над нею, він також записував на відео. 

 

Колишня дружина іноземця під час обрання запобіжного заходу, між іншим, характеризувала його позитивно. Розповідала, що протягом кількох років шлюбу він її не бив і не ображав. Однак незадовго до цих подій вони розлучилися. 

Руки жертви викрадачів після звільнення.

 

У ході досудового розслідування, яке здійснювали слідчі Полтавського районного управління ГУНП в Полтавській області, було встановлено, що Ахмед Мохамед Ельсаїд може бути причетним до знущань над іншими жінками.

 

Окрім того, йому «зарахували» те, що раніше, коли був фігурантом у кримінальному провадженні щодо вимагання, незаконного позбавлення волі та розбою, вчиненого групою осіб, перебуваючи під домашнім арештом, він не виконував покладені на нього процесуальні обов’язки. 

 

Тож, враховуючи ці обставини, суд дійшов висновку, що підозрюваний може ігнорувати вимоги прокурора або слідчого судді, переховуватися від слідства та іншим чином перешкоджати розслідуванню, й обрав для нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без права внесення грошової застави. Сам же підозрюваний та його адвокат просили суд про нічний домашній арешт. Новий розгляд запобіжного заходу запланований на початок листопада.

 

Днями Полтавська окружна прокуратура скерувала до суду обвинувальний акт стосовно Ахмеда Мохамеда Ельсаїда. Його дії кваліфіковані як катування, погроза вбивством, незаконне позбавлення волі людини, що супроводжувалось заподіянням фізичного страждання, здійснюваного протягом тривалого часу, зґвалтування, вчинення насильницьких дій сексуального характеру, грабіж, поєднаний із погрозою застосування насильства, вчинений в умовах воєнного стану. Максимальний термін покарання передбачає до 6 років позбавлення волі. 

Ми зустрічалися з Ахмедом у Полтавському районному суді 12 років тому під час розгляду кримінального провадження, пов’язаного з викраденням і катуванням на той момент 28-річного студента Харківської національної фармацевтичної академії, громадянина Сирійської Арабської Республіки Ахмеда Хуссама. Спочатку єгиптянина тримали в «клітці», але в ході слухання справи йому змінили запобіжний захід і він вільно пересувався Полтавою.

 

Після перенесеного фізичного знущання й морального стресу постраждалий Ахмед боявся, що його тезка опинився на свободі, й очікував від того помсти. Як, власне, боявся і всіх своїх катів.

 

Тим паче, вони погрожували йому неприємностями. Передавали через підставних осіб настирливу пораду відмовитися від показів у суді. А за їхніми спинами стояли впливові люди.

 

Для участі в закритому судовому засіданні, скажімо, адвокатка Ахмеда Мохамеда Ельсаїда пропонувала запросити навіть представницю консула Єгипту в Україні. Хотіла, щоб співробітниця дипломатичної установи особисто поручилася за її підзахисного.

 

Можливо, тому, що дядько підсудного працював на той момент представником Єгипту в Палестині. Але таке не передбачено жодним нормативним документом. 

 

Звичайно, захист підозрюваних дуже старався. Тому під час слухання справи араби, які мешкали в Полтаві, буквально «брали в облогу» приміщення суду: друзі й родичі обвинувачуваних виявляли одностайну готовність «наглядати» за хлопцями, яких звинувачували у скоєнні тяжких і особливо тяжких злочинів, аби лишень тих випустили зі слідчого ізолятора.

 

Всі вони доводили суду, що люди, які опинилися за ґратами, насправді дуже добрі й хороші, а те, що скоїли, — лише прикре непорозуміння. 

 

Свого часу ця історія мала великий резонанс. 

 

Організатором викрадення Ахмеда Хуссама став його найкращий друг, земляк, діловий партнер по бізнесу, студент медичного вишу з Полтави і, до речі, голова мусульманського релігійного товариства у Полтаві.

 

Потерпілий був переконаний: друг йому просто заздрив. Організатор злочину говорив інше. Мовляв, Ахмед «кинув» його на гроші при оформленні візи. Втім до цих показів суд поставився критично.

 

Ахмеда, тільки-но він опинився у приватному домоволодінні в Дніпрі, куди його друг запросив із Запоріжжя пообідати після ділової зустрічі, два незнайомці, приставивши ножі, заштовхали в автомобіль, побили і, зв’язавши руки-ноги та надівши пов’язку на очі, повезли в невідомому для нього напрямку. 

Бранця привезли в село Старі Санжари неподалік Полтави й кинули в орендовану хату. Тут без їжі й без води студент провів довгих вісім діб.

 

«Руки закували в кайданки і прив’язали до однієї батареї, ноги — до іншої, — розповідав автору цього матеріалу потерпілий. — Я лежав на розтяжці обличчям униз і не міг навіть головою поворухнути, бо на шию накинули ланцюг... Кайданки так сильно стискали руки, що зап’ястя розпухли до неймовірних розмірів і стали чорно-фіолетовими. Коли я просив хоча б трохи їх послабити, щоб відновилося кровопостачання, мене просто били по руках. Найчастіше бейсбольною биткою. Били кулаками, ногами, в основному по тулубу, часто — головою об підлогу. Стрибали по грудній клітці, поки не втомлювалися. Одного разу за ніч завдали триста шістдесят ударів. Сказали, що спеціально рахували. Давали лопату і змушували копати собі могилу... У туалет не виводили — або давали пляшку, або кидали ганчірку, куди я міг помочитися, а потім нею ж накривали голову... «Якщо твої родичі зберуть гроші і передадуть нам, ми тебе відпустимо, — говорили. — Але відріжемо руку. Якщо не передадуть — відріжемо голову».

 

Час від часу там, де перебував невільник, з’являлися якісь люди. Він чув нові голоси, але нікого не бачив, оскільки його очі були постійно зав’язані. Не раз хтось із катів приставляв до горла молодого чоловіка ніж, проте інші зупиняли потенційного вбивцю: «Він нам потрібен живий».

 

Від нього вимагали спочатку десять тисяч доларів, а пізніше цю суму подвоїли. Тож змусили його надіслати повідомлення всім родичам з проханням переслати гроші, писати фіктивні боргові розписки на великі суми. Лякали тим, що на його очах відріжуть голову спочатку синові, потім дружині.

 

«Тоді ти будеш, як собака, шукати гроші», — зловтішалися. Коли воля бранця була зломлена, йому дали мобільний телефон й наказали повідомити дружині-українці, щоб вона продала квартиру, а гроші переказала на вказаний банківський рахунок. 

 

Дружина Ахмеда після деяких вагань звернулась до правоохоронців. Для визволення Ахмеда Хуссама фахі­в­ці двох управлінь з боротьби з організованою злочинністю — запорізького та полтавського — розробили спільну операцію, яку блискуче реалізували.

 

4 жовтня 2012 року, буквально за годину до того, як зловмисники мали вбити полоненого (вони навіть будильник встановили на 9-ту ранку, щоб не проспати), бійці спецпідрозділу їх затримали на місці скоєння злочину.

 

Відеозаписи знущань над Ахмедом Хуссамом, які вони знімали заради забави, стали головним доказом причетності підсудних до викрадення та незаконного позбавлення волі людини, вимагання, поєднаного з насильством. Лікарі діагностували у потерпілого закриту черепно-мозкову травму, струс мозку, забій грудної клітки, перелом п’ятого ребра, пошкодження внутрішніх органів, численні синці.

 

Так, Ахмед Мохамед Ельсаїд не брав участі у захопленні в заручники сирійського студента у Дніпрі. Дружки підключили його до знущань над Ахмедом Хуссамом уже тоді, коли того привезли у Старі Санжари й посадили на ланцюг.

 

Боксер потрібен був їм для залякування жертви. Він, а також громадянин Палестини отримали покарання у вигляді позбавлення волі строком на три роки з випробувальним терміном два роки, оскільки суд «вивів» їх зі складу організованого злочинного угруповання. Вони були випущені під особисте зобов’язання.

 

Троє інших, громадяни Сирії та Палестини, отримали мінімальні терміни — від шести до семи років і трьох місяців позбавлення волі, хоча державний обвинувач вимагав від дев’яти до п’ятнадцяти років. У скоєному злочинці так і не покаялися. І навіть вибачення не попросили. 

 

У вироку Полтавського районного суду, до речі, зазначено, що Ахмед Мохамед Ельсаїд відшкодував потерпілому завдані збитки, тож його «виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства». 

Сподіваюся, цього разу він таки сяде до в’язниці. Але чомусь не впевнена, що вона його виправить... 

 

Р. S. Згідно зі ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.