Поранені кактуси чекають військового. Полтавці після російської атаки розкуповують квіти з розбитих оранжерей

Унаслідок масованої ракетно-шахедної атаки на Полтаву на початку жовтня найбільших збитків зазнало комунальне підприємство «Декоративні культури», яке займається вирощуванням квітів для озеленення міста.

 

Уламками ракети й вибуховою хвилею практично зруйновано три засклені теплиці, в яких зростали понад 10 тисяч рослин.

 

Багато продукції загинуло, зокрема рослини, які готували до весняної висадки в місті. По суті, лишилася третина. 

 

Вцілілі ж квіти полтавці вирішили розкупити, щоб підтримати фінансово «Декоративні культури». 

Розмова дається важко. Оксана Микуленко, майстриня дільниці квітникарства, не встигла оговтатись після жахливої ночі 3 жовтня, як 7-го рашисти запустили понад десяток шахедів у тепловозне депо «Полтава» Південної залізниці. В її помешканні неподалік депо від ударної хвилі вилетіли вікна.

 

Але, попри пережиті страхи, жінка на робочому місці. Невиспана, втомлена, без будь-якого бажання щось коментувати.

 

Тому домовляємось, що я просто спостерігатиму за її роботою, особливо не відволікаючи своїми запитаннями. 

 

Сьогодні основна робота пані Оксани — продавати вцілілі рослини. Покупці приїжджають і підходять один за одним. Хтось дізнався про благодійну акцію із соцмереж, хтось — від знайомих.

 

Усі хочуть купити квіти, щоб вони не пропали. Дві дівчини, видно, студентки, придбали по маленькому кактусу за 20 гривень. Молода жінка на джипі взяла кілька горщиків з гвоздиками, стапелією та іншими кімнатними квітами майже на 400 гривень. Пенсіонерка вибрала дві сансев’єрії й стапелію на 180 гривень...

 

Майстриня дільниці квітникарства попереджає всіх, що у горщиках можуть траплятися уламки скла, хоч його звідти й витрушували, тому треба бути уважними при пересаджуванні. Радить, як краще це зробити, як доглядати. 

Оксана Микуленко показує асортимент квітів для продажу.

 

«Рани» у рослин практично однакові: «ампутовані» листочки й квіти. Але на це ніхто не звертає уваги. Головне, кажуть, врятувати рослини. 

 

Люди приходять без конкретної мети, уже на місці орієнтуються, що куплять. 

 

«Це стапелія, вона росте отаким кущиком, — пояснює одній з покупчинь Оксана Микуленко. — Уже бутони, бачите, викинула. Скоро зацвіте. Квіточки в неї дуже гарні, правда, аромат не з ніжних. Хоча не сильний, на всю кімнату не розповсюджується». 

 

Жінка з двома горщиками сансев’єрії вирішує брати й стапелію. «Постарайтесь поки її не пересаджувати одразу. Дайте зацвісти, а потім пересадіть у більший горщик перевалкою, щоб менше травмувати корені», — радить пані Оксана. 

 

Усі звертають увагу на красеня-фікуса. Але він не продається, бо вже заброньований — одна полтавка попросила залишити його для неї. Фікус чекає її вже другий день.

 

Фікуси, до речі, розкупили одними з перших. Добре продається також алое: з 50 залишилось лише шість штук. Кальмію — вічнозелений кущ з ефектними квітами, які ненадовго з’являються на ньому навесні — готові купити хоч зараз, однак вона не постраждала, тому також не продається. Розкішний кущ, висаджений у землю, слугував окрасою знищеної теплиці. Тепер прикрашатиме іншу... 

Рослини під реалізацію.

 

Біля входу в оновлену теплицю чекає свого господаря інше замовлення: дві сансев’єрії, кілька різновидів кактусів, агави й каланхое. Це особлива бронь — для військового, який незабаром їхатиме у відпустку з передової. Побачив в інтернеті, що тут коїться, і попросив залишити для нього ці квіти.

 

Ті, хто придбав скалічені рослини, виставляють фото у соцмережах, роблячи таким чином рекламу акції. Тож телефонних дзвінків і письмових повідомлень з проханням залишити щось для них дуже багато. Хоча вибір уже невеликий.

 

Ціна травмованих квітів демократична — 60 гривень, що значно дешевше, аніж у магазинах чи за прайсом «Декоративних культур».

Ідея розпродажу травмованих квітів належить не потерпілому підприємству, а небайдужим полтавцям. Після жахливого нічного обстрілу, коли, здавалося, ворог рівняє місто із землею, люди, дізнавшись про наслідки падіння уламків збитої ракети, яка летіла, вочевидь як і інші повітряні цілі, на об’єкти газовидобутку та газопереробки, почали писати, телефонувати й підходити на підприємство з бажанням допомогти.

 

Проте його працівники, створивши чотири бригади, самостійно справлялися з наслідками терору. Тож люди стали пропонувати викупити рослини, щоб вони не пропали. Купували і додому, й на офіси. 

 

Отож ініціатива конвертувала злість у дію. Загалом полтавці пожертвували таким чином на відновлення підприємства близько 25 тисяч гривень, за що, звісно ж, працівники «Декоративних культур» усім дуже вдячні.

 

Понівечені тепличні квіти стали символом єдності та незламності полтавців. 

Заброньовано для бійця.

 

За словами пані Оксани, третього жовтня працівниці мали розпочати черенкування віоли. Було вже наготовлено 4 тисячі рослин. Планували, якщо не буде великих морозів, на початку березня висаджувати розсаду на міських клумбах. Мали на меті також черенкувати близько 3 тисяч рослин хлорофітуму.

 

«Близько другої ночі мені зателефонував охоронець і повідомив, що сюди потрапила ракета і що тут усе зруйновано, — зібравшись із духом, зі сльозами на очах розповідає Оксана Микуленко. — Одразу ж після цього зателефонував наш директор Ігор Іванович Ляшко — і ми виїхали сюди. Тут усе було побито. Але вночі, по темному, ми ще не розуміли повного масштабу руйнувань, а коли розвиднилось, я розплакалась. Плакали й наші працівниці, які прийшли розбирати завали. Просто стояли посеред двору й тихо плакали. Без слів. Просто сльози. Бо це ж їхній труд пішов нанівець. Загинуло, на жаль, багато новинок, якими колектив «Декоративних культур» збирався порадувати полтавців навесні та влітку. Серед них аптенія, плющ, катарантус... Аптенія вперше мала б прикрасити міські вазони. Постраждало також чимало кімнатних рослин: гібіскус (китайська троянда), кактуси, пальми»...

 

Їх, звісно, можна відновити з маточників, але весняний сезон буде дуже важким. Адже працівницям комунального підприємства треба відновити те, що вони зробили за літньо-осінній період. Тобто, витримати подвійне навантаження.

 

Директор КП «Декоративні культури» Ігор Ляшко зазначив, що підприємство спробує замінити втрачені рослинами іншими. «Ми точно знаємо: відродимо все знову. Бо Полтава має квітнути, попри війну», — говорить він. 

 

Чи відновлюватимуть зруйновані теплиці? Питання поки що відкрите. Після прибирання скла проведуть обстеження стану металевих конструкцій. Воно покаже, чи підлягають вони ремонту, чи, може, все доведеться відбудовувати з нуля. 

 

Вже пораховано збитки комунального підприємства. Загальна сума втрат становить 1 млн 385 тис. грн. Унаслідок обстрілу пошкоджено теплиці площею майже тисяча квадратних метрів, а також котельню.

 

На жаль, загинули 3 тис. рослин альтернантер, які готові були до пікірування, й стільки ж пеларгонії, 2 тис. штук віол, сотні аптеній, катарантусів, остеоспермумів, гвоздик, а також кімнатних рослин — алое, каланхое, фікусів, агави, гібіскусів, кактусів та інших. Гібіскуси всі втрачені, окрім кількох штук. 

 

На щастя, розкішні кали й лавровишні не постраждали. 

 

Працівники комунального підприємства перенесли «ампутантів» і вцілілі рослини до раніше оновленої теплиці. Вона обтягнута міцною плівкою, але також зазнала пошкоджень. Бригада будівельників закінчує її ремонтувати. 

 

Загалом територія підприємства за кілька днів після враження виглядає досить охайною. Побите скло зібрали й акуратно склали на купу в дальньому кутку двору. Металеві каркаси зовні, здається, цілі. Ну а всередині — пустка.

 

«Все відновимо, — уже твердим голосом каже Оксана Микуленко. — Деякі з поранених рослин ми залишили для розмноження. Вони поранені, але живі! У нас залишилось насіння. Воно обов’язково проросте»...