У молодшій школі, серед майбутніх акторок, футболістів та пожежників, я теж чітко визначилася з майбутньою профорієнтацією — мріяла стати лісничою.
Тоді я не дуже розуміла суті цієї професії, але мене приваблював шанс зустрітися з риссю.
Фах у мене, як бачите, інший, та про захоплення цими котячими мені нагадують їхні дві плюшеві копії на поличці.
Я часто дивилася на рисей у Київському зоопарку і дуже зраділа, коли дізналася, що одна з них — Ріккі — їде на побачення. Воно пройде не у кав’ярні чи ресторані — подорож спланували аж до швейцарського зоопарку.
Ця практика не нова: Київський зоопарк, який і поширив новину, активно бере участь у міжнародній програмі відновлення популяції.
«Участь у EEP — European Endangered Species Programme, координована Європейською асоціацією зоопарків та акваріумів (ЄАЗА), є знаком довіри й підтвердженням високого фахового рівня роботи КиївЗоо», — йдеться на вебсайті зоопарку.
Батьки Ріккі познайомилися саме завдяки ній: у 2018 році до українки-рисі доставили самця — з чеського зоопарку в Остраві. 15 травня того ж року на світ з’явилася головна героїня цієї історії. І тепер вона, як і тато, вирушила у довгу подорож.
Зараз юна «наречена» перебуває у Німеччині, на карантині в Центрі збереження дикої природи та видів Заксенгаген. У майбутньому, згідно з рекомендаціями Європейської асоціації зоопарків та акваріумів, її перевезуть до Національного парку Гарц.
Там Ріккі зустрінеться з самцем рисі, доставленим зі швейцарського зоопарку La Garenne. Їхнє потомство після адаптації випустять у дику природу — саме так рись євразійська отримає шанс на відновлення в європейських лісах.
В Україні, пишуть фахівці Всесвітнього фонду дикої природи, популяція рисі оцінюється приблизно в 500 особин — від 400 до 430 у Карпатах і до 100 особин на Поліссі. Також зазначається, що рись євразійська — найбільша кішка Європи.
Завдяки гострим кігтям та пружним заднім лапам вона відмінно лазить по деревах та скелях. Та для вдалого полювання цього недостатньо, тож природа наділила кішку стильними бакенбардами та китицями на вухах.
Останні виконують не лише естетичну функцію: китиці є «своєрідними антенами, котрі допомагають тварині вловлювати навіть найтихіший шерхіт довкола».
А куций хвіст, імовірно, більш зручний для життя у лісі: він не плутається у хащах та дозволяє легше перелазити з гілки на гілку. Науковці досі вивчають це питання, тож більше дізнаємося у майбутньому.
Рись євразійська занесена до Червоної книги України, також охороняється Бернською конвенцією та CITES. Її чисельність значно скоротилася через браконьєрство, зменшення кормових угідь та незаконні вирубки лісу.
Але Ріккі може цьому зарадити. Сподіваємося, закордонний «хлопець» справить гарне враження на нашу кішечку.
Олеся МАЗУРКОВА