Фотомиті 35-ти років. У Києві показують світлини Олександра Глядєлова

В Українському домі в Києві до 5 жовтня показують масштабну фотовиставку «І побачив я» Олександра Глядєлова.

 

В експозиції представлені 323 зображення, зроблені фотографом за останні 35 років в Україні. 

 

У світлинах зафіксовані розпад Радянського Союзу та здобуття Україною незалежності, криза 1990-х, події Помаранчевої революції та Революції гідності, трагедії російсько-української війни та її повномасштабної стадії. Також представлена вже відома серія автора «Діти вулиць». 

 

Тематичні блоки виставки розкриють спеціально написані для виставки есеї, що демонструють різні погляди на ключові історичні події.

 

Автори: Мирослава Барчук, Ярослав Грицак, Володимир Єрмоленко, Вахтанґ Кебуладзе, Юлія (Тайра) Паєвська, Світлана Поваляєва, Євген Спірін, Ярина Чорногуз та Любов Якимчук. 

 

Назва виставки — «І побачив я» — відсилає до Одкровення святого Іоанна Богослова, де описується видіння кінця старого світу і початок нового.

 

У чорно-білих фотографіях Олександра Глядєлова ці процеси відбуваються одночасно: фіксують відчай та надії, поразки та звершення, не оцінюючи й не засуджуючи, а відображуючи безперервне буття. 

 

«Мене вразила зала «Зайві», — написала правозахисниця Олександра Матвійчук у фейсбуці після відвідин виставки. — Відразу скажу, це незручні знімки. Хлопчаки років семи б’ються за пакет з клеєм. Маленькі безхатьки сплять на сходинках. Поряд у справах поспішають люди. Ніхто не звертає на цих дітей уваги. Окрім фотографа. Мене так зацікавили ці знімки, що я знайшла на архівному сайті Reporters інтерв’ю про цю серію. І переконалася, що вірно зчитала глибоку емпатію фотографа. Олександр встановив із «зайвими» дітьми довірливий контакт. Збирав інформацію протягом кількох місяців. А коли його світлини спричинили гостре обговорення у країні, то багато працював із фахівцями, які мали б вирішити проблеми дітей, що опинилися на вулиці».

 

Олександр Глядєлов — український фотограф-документаліст. Знімає аналоговою камерою Leica з ручним наведенням фокуса на чорно-білу плівку та здебільшого сам друкує фотографії у домашній фотолабораторії. З 1992 року висвітлював воєнні конфлікти у Молдові, Нагірному Карабасі, Чечні, Киргизстані, Сомалі, Південному Судані, Молдові (Придністров’ї) та Україні. 

 

Із 2014-го документує російсько-українську війну. Отримав поранення в серпні того року на Донбасі під час Іловайської битви. Лауреат численних українських та міжнародних премій. Роботи Олександра Глядєлова перебувають у приватних та музейних колекціях багатьох країн світу.