Вередливе Токіо. Дощ завадив Ярославі Магучіх показати на «мундіалі» свій максимум

Цей турнір олімпійська чемпіонка та рекордсменка світу з Дніпра називала головним стартом сезону.

 

Спортивний рік, який пройшов для неї не найкращим чином, Ярослава готувалася виправити перемогою на токійському ЧС, повернути собі титул найкращої стрибунки сезону у світі.

 

«Усі сили — на чемпіонат світу», — говорила Ярослава, готуючись до захисту чемпіонського титулу 2023 року.

 

Але в її «золоту» боротьбу з австралійкою Ніколою Оліслагерс — чемпіонкою світу в закритому приміщенні, переможницею Діамантової ліги 2025 року та володаркою кращого стрибка сезону (2,04 м) — втрутилася сильна злива.

 

Через дощ змагання в секторі переривали двічі. На першу перерву атлетки пішли тоді, коли спортсменки виконували першу спробу на висоті 2,00 м. І цю гросмейстерську позначку на той час змогла взяти лише Оліслагерс.

 

Під час вимушеного простою Ярослава вирішила перенести дві спроби, що залишилися, на 2,02. А до цієї висоти разом з Оліслагерс та Магучіх дісталася ще й представниця Польщі Марія Жодзік, якій, попри дощ, уперше в кар’єрі вдалося підкорити 2,00. Водночас 2,02 ніхто з атлеток узяти не зміг.

 

Відтак Оліслагерс за кращим показником використаних спроб дісталося «золото», другою стала Жодзік, а бронзову позицію з результатом 1,97 м розділили Магучіх та сербка Ангеліна Топич.

 

Іще одна українська стрибунка — Юлія Левченко — також узяла 1,97, але за кількістю підходів розділила п’яте-шосте місце з австралійкою Паттерсон.

 

Примітно, що чотири роки тому на Олімпіаді в Токіо Ярослава Магучіх також була тре­тьою.

 

«Знову Токіо, знову «бронза». На жаль, поставлені завдання на сезон не виконані взагалі. Але нічого, працюємо далі. Наступного року повернемося з більшими силами, з мотивацією стрибати вище та здобувати золоті нагороди. Але треба насолоджуватися тим, що є. Це мій шлях, а отже я маю пройти його, проаналізувати та повернутися сильнішою», — підсумувала свій виступ на «мундіалі» в Токіо Магучіх.

 

Щодо дощового акомпанементу змагань, то рекордсменка світу нарікати на мокрий сектор не стала, зауваживши, що всі були в рівних умовах. Однак, за словами Ярослави, момент, коли ти після приземлення на мат падаєш у басейн, — це те, що запам’ятовується назавжди.

 

Хай там як, а в столиці Японії Ярослава вчетверте поспіль здобула медаль планетарного форуму. І тепер у неї є повний комплект нагород ЧС: «бронза» Токіо-2025, «срібло» Дохи-2019 та Орегону-2022, а також «золото» Будапешта-2023.

 

А от Юлія Левченко токійський «мундіаль» згадуватиме в значно яскравіших тонах. «Я дуже задоволена, що на такій позитивній ноті завершився сезон. Дуже рада тому, що відчула: можу боротися, і результат, який я показала, був медальним — лише за спробами ми розійшлися. Для мене це особиста перемога», — зазначила Левченко.