Колись мене спробував вкусити кліщ: заліз у згин під коліном і, напевно, здох, бо побачила я його за кілька годин — миршавого й худого.
Слідів укусу не знайшла — обійшлося, та не всім так щастить, як мені.
Як пишуть фахівці медичної лабораторії ДІЛА, в Україні кліщ найактивніший з квітня по червень, а другий пік можливий у вересні-жовтні.
А якщо протримається тепла погода — може протягнути й до листопада.
Гарна новина в тому, що ця павукоподібна істота не «десантується» на вас із дерева, бо не вилізе вище одного метра.
Погана новина — йому дуже легко дістатися жертви з трави, кущів, прілого листя... словом, він — маленький ненажерливий король просторих лісів та парків.
Паразит любить тінь і вологість — те саме, що й більшість людей у спеку, тож підчепити його нескладно навіть на пляжі.
А от із наслідками, можливо, доведеться боротись решту життя: «наш», тобто європейський іксодовий, кліщ переносить хворобу Лайма (бореліоз).
Про бореліоз
Як пишуть на сайті медичного центру DeltaMed, в Україні приблизно кожен третій кліщ є переносником бореліозу. Захворювання характеризується переважно ураженням шкіри, нервової системи, опорно-рухового апарату і серця, нерідко приймає хронічний, рецидивний перебіг.
«Інфікування виникає у разі присутності кліща у шкірі щонайменше впродовж 24 годин. Отже, чим менше кліщ був на людині, то менша ймовірність зараження», — додають лікарі.
Виявити інфекцію вдасться за кілька тижнів після зараження, коли в крові вже з’явились антитіла.
Після того лікар призначить курс антибіотиків, що триватиме від 10 до 28 днів. На ранніх стадіях хворобу подолати значно простіше, ніж у задавнених випадках, та часом вона протікає й без звичних симптомів.
Одним із таких є мігруюча еритрема — червона пляма, часто у формі кільця з центром, схожа на мішень.
Інші симптоми нагадують звичайну застуду: втома, біль у м’язах та суглобах, головний біль та підвищення температури — без еритреми дійсно може здатися, що ви просто занедужали.
Тому вкрай важливо берегти себе та близьких під час прогулянок на свіжому повітрі: за можливості закривати якомога більше частин тіла, а на відкриті ділянки наносити засіб від комах з концентрацією ДЕТА (N,N-діетил-мета-толуамід) не менше 10%.
Кліщ, хоч і не комаха, але не оцінить смак хімії. Після прогулянки перевірте тіло на наявність паразитів. Якщо маєте дітей або домашніх улюбленців, з якими треба гуляти надворі — їх теж необхідно оглянути.
На жаль, трапляється, що запобіжні заходи не спрацьовують, тож що робити, якщо вас таки вкусили?
Як позбутися кровопивці
Найліпший варіант — знайти лікаря-дерматолога, який видалить кліща в санітарних умовах. Та в лісі, очевидно, дерматологи не водяться, що ускладнює ситуацію. У такому разі скористаємося порадами працівників медичного центру Consilium Medical: знадобиться спирт, пінцет або нитка і пакетик, за наявності.
Місце укусу з кліщем необхідно продезінфікувати, так само й пінцет. Інструментом потрібно затиснути паразита біля основи шкіри й плавними рухами потягнути вгору. Важливо робити все обережно й без поспіху, інакше кліщ може розірватися і його голова залишиться у вашому тілі, ще й випустить отруту — «на знак подяки».
Якщо маєте лише нитку, з неї потрібно зробити петлю з вузлом і затягнути його на кліщі якомога нижче: похитуючи в різні боки, акуратно тягніть паразита вгору.
Після успішної операції продезінфікуйте все вищеперелічене та покладіть кліща в пакетик, аби він нікуди не втік, — протягом 72 годин його можна перевірити на наявність інфекції.
Якщо ж «переноски» для нього не знайшлося, спаліть шкідника, але, будь ласка, не розчавлюйте руками, бо його отрута потрапить до мікротравм у шкірі й занесе інфекцію.
Заливати олією, бензином чи алкоголем теж не варто: поки він «маринуватиметься», встигне випустити отруту, а вже потім помре — характер такий.
Кліщ завжди шукає, чим поживитися, і може присмоктатися намертво... Та чи має він уподобання?
Смакові захоплення
Ймовірно, кліщі мають улюблену групу крові: група вчених з Університету Масарика в чеському Брно провела дослідження, яке пізніше опублікували в науковому журналі Annals of Agricultural and Environmental Medicine, — ділиться УНІАН.
Науковці взяли різні групи крові та розмістили їх на фільтрованому папері в чашках Петрі. Помістивши туди кліщів, вони почали спостерігати за поведінкою членистоногих. Це був знайомий нам вид Ixodes Ricinus — іксодовий кліщ.
Найчастіше їх приваблювала друга група крові — А (II). Експеримент повторювали понад сто разів, щоб підтвердити цю закономірність. Водночас найменше кліщів цікавила третя група — В (III).
Чому так — досі незрозуміло. Але необхідно додати, що, на відміну від лабораторної обстановки, на вулиці групу крові кліщ навряд чи внюхає — він звертає увагу на вологість шкіри, температуру тіла та рівень вуглецю, що виділяється під час дихання.
Тож, навіть маючи третю групу крові, пам’ятайте: кліщ-гурман може бути десь поряд і чекати саме на вас.
На щастя, в Києві регулярно проводять обробки від паразитів, про що повідомляє КМДА. Так зробили вже цього року навесні, а нещодавно повідомили про обробку у Подільському районі: тепер кліщам непереливки у Ландшафтному заказнику «Долина річки Коноплянки» і на Крістеровій гірці.
У будь-якому разі дбайте про власну безпеку: навіть маленький кліщ може завдати великої шкоди, якщо не сприймати його серйозно.
Олеся МАЗУРКОВА
