Удари по нафтопереробці росії: Україна знайшла слабке місце агресора

Допоки політичні театри продовжують вистави на тему мирних переговорів, ГРУ, СБУ та Війська безпілотних систем, схоже, змагаються в ефективності ударів дронами по російських нафтопереробних заводах.

 

26 серпня європейський інформаційний телеканал Euronews повідомив, що «удари Києва по 10 російських нафтопереробних заводах порушили роботу щонайменше 17% усіх нафтопереробних потужностей росії».

 

Ще 20 серпня ця цифра була скромніша: за даними видання The Moscow Times, рф втратила 13,5% потужностей нафтопереробки.

 

Вночі 28 серпня московія одномоментно позбулася майже 5% потужностей з переробки нафти, про що повідомив командувач Сил безпілотних систем Роберт Бровді. Тоді українські дрони вразили одразу два НПЗ —Куйбишевський та Афіпський.

 

А в ніч на 30 серпня від СБС прилетіло ще по двох ворожих нафтопереробних заводах — у Краснодарі (1,1%) та повторно у Сизрані (3% від загального обсягу). Кожен удар по НПЗ — це удар по планах російської воєнщини щодо продовження війни.

 

Нафта та продукти її переробки завжди були тією фінансовою основою, що живила рашистську агресію: у 2024 році рф переробила приблизно 266 млн тонн, а експортувала 122 млн тонн нафтопродуктів (або 45%).

 

Але з червня ситуація змінилася. Один за одним палають НПЗ, можливості переробки нафти скоротилися, уряд країни-бензоколонки вдався до заборони експорту бензину, який днями екстрено продовжив до 30 вересня.

 

Це стосуватиметься як прямих виробників, так і рітейлерів. Сиру нафту москалі змушені продавати з величезними знижками країнам Півдня.

 

Гендиректор «Роснєфті» Ігор Сєчин поскаржився, що чистий прибуток компанії впав на понад 68% у першому півріччі 2025 року через низькі ціни на нафту. 

 

Серпневий удар по нафтопереробних заводах припав на пік сезонного попиту на бензин у росії з боку туристів та фермерів.

 

Але ще раніше дефіцит бензину відчувався у деяких районах окупованих росією регіонів України, в т. ч. Криму, на півдні московії та навіть на Далекому Сході.

 

Нещодавно було запроваджено систему талонів, а в російських ЗМІ також з’явилися повідомлення про те, що бензин усе частіше продається лише організаціям та підприємствам. Звісно, в москві та санкт-петербурзі з цього приводу — тиша та стабільність.

 

Громіздкі переробні заводи, які важко захистити протиповітряною обороною, виявилися тією слабкою ланкою, по якій зараз б’ють ЗСУ.

 

Друга важлива ціль — вузлові об’єкти транспортування нафти, де в одній точці можуть перетинатися одразу кілька ключових трубопроводів. 26 серпня стався потужний вибух на магістральному трубопроводі «Рязань—Москва».

 

Через цей інцидент навіть призупиняли транспортування пального до російської столиці. Раніше українські дрони уразили дві перекачувальні станції, внаслідок чого остаточно зупинився нафтопровід «Дружба». Саме ним нафту отримували Угорщина та Словаччина.

 

«Кожний день простою нафтопроводу «Дружба» — це втрата росією 15 млн євро доходу. А із зупинкою прокачування до експортного терміналу Усть-Луга — до 40 млн євро», — каже директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко (LB).

 

Україна успішно нищить російську нафтову галузь. «Це шлях до припинення російської війни» — вважає політичний оглядач Віталій Портников. І якщо такі досить серйозні проблеми створили для рф дрони, то що можуть зробити далекобійні вітчизняні ракети, які вже на підході?

 

Оглядач видання «Дзеркало тижня» Ігор Маскалевич вважає: «За сценарієм продовження ударів, якщо сили оборони України виведуть з ладу ще 10-15% потужностей НПЗ, почнеться ефект доміно. Дефіцит палива впливатиме як на боєздатність окупаційної армії та її логістику, так і на російську економіку — збирання врожаю, ціни на споживчі товари. Одне, інше — і починається ефект доміно. Ключове завдання зараз — збити достатньо фішок-НПЗ, щоб процес пішов далі».

 

Звісно, війна — це не гра в одні ворота, і в серпні росіяни також посилили удари по українських базах зберігання пального. Загалом ідеться про пошкодження приблизно п’яти таких об’єктів. Скільки бензину та солярки там згоріло — невідомо.

 

Сергій Куюн, директор консалтингової компанії «А-95», нагадує, що понад 80% бензинів та солярки в Україні є імпортними: «Все частіше чую запитання: що буде з пальним та цінами на нього? Відповідь — нічого не буде. Нам розбили вже понад 70 нафтобаз і всі НПЗ ще у 2022-2023 роках, і що, хтось відчув брак пального? Завдяки ринковому ціноутворенню, високій конкуренції та розгалуженій системі імпортних поставок пальне є і буде за ринковими цінами. Для цього поточний період є дуже показовим. Україна, яка не має своєї нафти та переробки, залита пальним, а раша, де є все й багато, зараз відчуває дефіцит нафтопродуктів та обмеження продажів на колонках».