Як тебе не «любити», Києве мій? Центральна влада планує «вилучити» зі столичного бюджету 8 мільярдів

20 серпня парламентарії досить швиденько прийняли зміни до Держбюджету-2025 на загальну суму 40 млрд грн.

 

Голова комітету ВР з питань бюджету Роксолана Підласа звітувала: 25,5 млрд грн передбачено на поповнення резервного фонду держбюджету для «непередбачуваних військових і гуманітарних видатків», ще 4,3 млрд грн виділили для Мінцифри, зокрема, 1,4 млрд грн — на закупівлю дронів і техніки для бойового тестування та 2,8 млрд грн — на гранти для розвитку defense tech. 

 

Але інформаційний простір «порвала» зовсім інша цифра — 8 млрд грн. Саме таку суму планується вилучити з бюджету Києва. Офіційно — до загального фонду державного бюджету.

 

А ще раніше та ж сама Підласа повідомляла, що гроші мають піти на підтримуючі заходи для Укрзалізниці. І перша, і друга версії не витримують критики з точки зору державного будівництва і стали чудовою нагодою для критиків ОП. 

 

«Тепер ці гроші підуть до резервного фонду уряду, а з нього — на підвищення зарплат чиновників, виплати прокурорам та суддям, люксові авто та відрядження, а також опиняться у кишенях корупціонерів», — заволали радикальні критики. 

 

Міський голова Віталій Кличко теж не обмежував себе в коментарях щодо цих намірів, назвавши їх свідомим придушенням місцевого самоврядування, кошмаренням місцевої влади руками правоохоронців, постійним вилученням коштів українських громад.

 

Столичний бюджет становить майже 100 млрд грн у 2025 році (для порівняння: бюджети всіх обласних центрів країни — близько 150 млрд грн, середній кошторис невеликого обласного центру — 3-5 млрд грн).

 

Київ акумулює найбільші надходження від податку на прибуток порівняно з іншими регіонами. За січень-червень 2025 року загальна сума надходжень становила 18,2 млрд грн, з яких 12,9 млрд грн припадало на столицю.

 

У 2024 році цей показник становив 27,9 млрд грн (з них 19 млрд грн — Київ), а у 2023 році — 15,5 млрд грн (з них 8,9 млрд грн — Київ).

 

У коментарях до проєкту рішення зазначається, що йдеться про перекидання коштів податку на прибутки банків, левова частка яких сконцентрована у Києві і яким за останні три роки уряд кілька разів збільшував податок на прибуток (наразі 51%), відповідно місто автоматично отримало суттєво більше надходжень.

 

Але, зауважимо, це зростання не пов’язане з діями місцевої влади щодо покращення інвестиційного клімату чи стимулювання бізнесу — фактично це були додаткові кошти, отримані без особливих зусиль. Окрім цього, є ще ринкові причини: в столиці відкриваються нові бізнеси.

 

Але формально мер Кличко мав рацію, назвавши це рішення порушенням закону заради централізації влади, що послаблює самоврядування й веде до авторитаризму.

 

Бурхливо відреагували й військові. «Столиця сьогодні допомагає армії більше, ніж усі обласні центри разом, — нагадує Олесь Маляревич, заступник командира 429-го окремого полку безпілотних систем «Ахіллес». — 8 мільярдів для когось можуть здатися абстрактною цифрою, але якщо виміряти у дронах, то це близько 500 тисяч FPV!».

 

«Заявлені мільйони дронів або залишаються в статусі «заявлені», або не покривають ні на грам реальних витрат, — написав комбат «Свободи» Петро Кузик, який зараз воює на Покровському напрямку. Так сталося, що більшість дронів купують за допомогою субвенцій із багатьох муніципальних рад: Львів, Рівне, Хмельницький, Дніпро і найбільше — Київ».

 

Тільки у 2024 році столиця виділила понад 10 мільярдів гривень на потреби ЗСУ. Але у Києва є інша проблема — міська влада не встигає використати всі бюджетні кошти і щороку зростає показник вільного бюджетного залишку на кінець року. В 2024 році ця сума становила 15 млрд грн.

 

Станом на 1 серпня 2025 року в бюджеті Києва також акумульовано 28 млрд грн невикористаних залишків. Причини ті ж самі, що й у більшості громад, — перевищення податкових надходжень і просто бюрократичні затримки з проведенням уже запланованих витрат. Але склалося так, як склалося. 

 

Бюджет столиці наповнюється стабільно профіцитно, за сім місяців 2025-го рівень надходжень податку на прибуток становив 13 млрд грн від запланованих 17 млрд грн за рік (зібрано вже 75% від плану. — Ред). Але якщо є з чого забирати, то хіба ж у ручному режимі? 

 

Куди ж таки підуть ці самі 8 млрд грн — зараз достеменно невідомо. «Маємо понад 20 млрд грн непокритих видатків на пасажирські перевезенння. Вони критичні для держави, скорочувати чи здорожчувати їх у воєнний час держава не вбачає можливості, відтак асболютно критично їх профінансувати з держбюджету. Як по-іншому? 8 млрд потенційного фінансування зараз плюс 4,3 млрд, які були раніше, — це лише трохи більше половини від необхідного для покриття витрат пасажирських перевезень. Що тут незрозумілого та в чому «зрада»? — запитує голова правління акціонерного товариства «Укрзалізниця» Олександр Перцовський.

 

Ба, можна глянути ще глибше. Як вважає Гліб Вишлінський, виконавчий директор Центру економічної стратегії: «Зі сторони здається, що ці 8 млрд грн забрали в Києва і віддали Укрзалізниці.

 

Але насправді їх забрали в усіх нас (бо це частка податку на надприбуток банків) і віддали Ахметову й іншим «металургам» (бо це вони виступають проти підвищення тарифів УЗ вже три роки)».

 

Економічний оглядач Богдан Слуцький підбиває підсумок: «Коротко: я підтримую рішення перерозподілу податку на прибуток міста Києва до держбюджету, але, звичайно, краще його було б направити до спецфонду чітко на сектор безпеки та оборони».

 

І трішки холодної води наостанок. Рішення уряду щодо вилучення 8 млрд грн з бюджету Києва стосується лише періоду з 1 серпня по 31 грудня, тож більшість надходжень від податку на прибуток київський бюджет уже отримав.

 

Та навіть з урахуванням прийнятих змін місто матиме у 2025 році більше коштів, ніж торік. А законотворцям, створюючи податок на надприбутки банків, потрібно було відразу передбачити статтю видатків — для фінансування оборони.