Розпочавши рік із виграшу чемпіонату Європи в приміщенні та двох етапів Діамантової ліги, Ярослава Магучіх посеред сезону трохи забуксувала.
Спад призвів до того, що в липні, вперше з 2022 року, вона завершила міжнародні змагання поза призовою трійкою.
Утім днями на змаганнях Діамантової ліги в польській Сілезії українська олімпійська чемпіонка та рекордсменка світу знову відчула смак перемог.
«Рада, що взяла два метри на цих змаганнях. Нарешті повернулася до цих висот, дуже щаслива», — заявила Ярослава, випередивши свою головну конкурентку, австралійку Ніколу Оліслагерс, яка зупинилася на висоті 1,97 м.
Магучіх розповіла, що разом зі своєю наставницею Тетяною Степановою вони відточили і психологічні, і технічні моменти.
«Але знаю одне: найголовніше — насолоджуватися тим, що ти можеш стрибати», — каже Магучіх. І просить уболівальників не поспішати з висновками: «Два метри є, попереду ще два старти до чемпіонату світу; входимо у форму як треба».
На кожних стартах вона ретельно кроками вимірює довжину свого розбігу, відмічає місце старту, дугу, точку відштовхування — значення має кожен міліметр. І, звісно, колосальної уваги потребує психологічне налаштування. Пояснюючи свій спад, Ярослава чітко визнавала проблему: «Все — в голові».
Рік тому, в серпні, вона здобула олімпійську золоту медаль. «Я пам’ятаю все, від напруги, яку часто приховую за посмішкою, до полегшення, що мрія, якою живе абсолютно кожен спортсмен, збулася», — пригадала приємні миттєвості українська атлетка.
Але, досягши одразу кількох знакових вершин — олімпійського «золота» та побивши світовий рекорд, — Магучіх потребувала часу для визначення нових цілей, вартих найвищих зусиль.
Наскільки ж вдалося Ярославі переналаштуватися, покажуть заключні старти сезону — фінал Діамантової ліги в Цюріху (27—28 серпня) та чемпіонат світу в Токіо (13—21 вересня).
Ярослава, як і її наставниця Тетяна Степанова, багато спілкуються з неймовірним шведським стрибуном із жердиною Арманом Дюплантісом.
Нещодавно, на етапі Золотої серії Континентального туру в Угорщині, він уже 13 разів (починаючи з лютого 2020 року) оновив світовий рекорд, піднявшись на висоту 6,29 м. Без сумніву, Арман — це справді та людина, приклад котрої може багато чого навчити.
Серйозної внутрішньої роботи потребуватиме й лідер української збірної «висотників» Олег Дорощук. Ставши третім на тому ж таки етапі Діамантової ліги в Сілезії, він неабияк розкритикував свої стрибки.
«Дуже погано стрибалося. Технічно — не вистачає мені, бо через травму пропустив два місяці нормальних тренувань. Тому й результат такий. Боровся і все. Витиснув із себе 2,28 м, але... За технікою — відкат на два роки», — сказав Дорощук.
Утім хоч би що там казав Олег, проте «бронза» етапу Діамантової ліги — найвищих за рейтингом комерційних стартів — цілком пристойне досягнення. І, як кажуть в ігрових видах спорту, гра забувається, а результат залишається.
