Прогулянки корисні не лише для вашого здоров’я — іноді вони можуть врятувати чиєсь життя.
Тиждень тому під час щоденного променаду я та мій хлопець побачили зморену їжачиху, що розпласталася на асфальті. Вона важко дихала та взагалі не рухалася.
Поки я переносила тваринку в тінь та поїла водою, хлопець знайшов контакти ветеринарки, яка радо погодилася прийняти їжачиху. Туди ми й повезли нашу загорнуту в светр супутницю, яка вже трохи заспокоїлася.
Пані ветеринар уже чекала на нас трьох та швидко оглянула пацієнтку. За диханням виявила проблеми з легенями й додала, що їжачисі близько 4-5 років.
З її слів, якби ми виявили тваринку не одразу, то було б уже надто пізно. Та тепер колюча пані пройшла необхідне лікування, і ми зі спокійною душею випустили її там, де знайшли.
Подібна історія трапилася і в Обухівському районі на Київщині з двома чоловіками під час пробіжки. Вони раптом побачили... ні, не їжачиху, а велетенського птаха, що ніяк не міг злетіти — очевидно, був дезорієнтований.
Згодом виявилося, що це підліток орлана-білохвоста (сіруватня), — видав його темний хвіст, характерний для молодняку. А от розмах крил вже був, майже як у дорослого птаха — близько двох метрів (у зрілих особин цей показник часом сягає 2,5 м), — і гострі дзьоб із кігтями.
Самотужки такого пацієнта ловити — справа невдячна, тож було вирішено дзвонити фахівцям. Чоловіки зв’язалися з Садибою Нюшанік, яка погодилась узяти птаха під опіку, та повідомили Команду порятунку тварин.
Поки черговий екіпаж рятувальників мчав на виклик, хлопці не спускали очей з пернатого гіганта, який нипав лісом, щоб чітко розуміти, де він перебував на момент прибуття професіоналів.
Молодий сіруватень як типовий підліток змусив трохи понервувати екіпаж, та все ж не зміг далеко втекти від сачка й переноски.
Зі слів фахівців Команди порятунку тварин, лікарі виявили черепно-мозкову травму, виснаження й бактеріальну інфекцію.
На щастя, птах уже понад тиждень лікується в Садибі Нюшанік і повільно, але впевнено йде на поправку. Орлан-білохвіст — вид, що занесений до Червоної книги України, та його популяція потроху відновлюється після масового винищення людиною у ХХ столітті.
Олеся МАЗУРКОВА