Паніка чотирилапих. Що робити, якщо тварина боїться обстрілів

06.08.2025
Паніка чотирилапих. Що робити, якщо тварина боїться обстрілів

Їм теж дуже страшно. (Фото: Flickr.com, Lukas Vermeer.)

Одного разу в метро під час чергової ракетної атаки росіян я почула несамовитий крик.
 
Він виявився не людським — його видавала кішка, яка, здається, переживала панічну атаку.
 
Тварина виривалася та верещала, в якийсь момент навіть вкусила господарку до крові.
 
Зрештою, хвостату вдалося заспокоїти, та неприємний осад лишився в усіх довкола — навіть пухнасті не витримують російського терору.
 
Цей випадок — не поодинокий. Війна впливає не лише на людей, страждають також і тварини, подекуди навіть сильніше, ніж можна очікувати.
 
Лаккі — німецька вівчарка, що живе в Києві разом із власницею Оксаною Буланою — серед таких. 
 
Як розповідає пані Оксана в сюжеті «BBC News Україна», собака вже була при смерті, коли її врятував військовий на Донеччині.
 
Тварина пережила кілька операцій, згодом відновилася та облаштувалася в новій родині. Але контузії нікуди не поділися і Лаккі дуже важко сприймає вибухи за вікном.
 
«Вона так і не пристосувалася до обстрілів столиці, щоразу має панічні атаки, проти яких заспокійливі — безсилі. Тож пані Оксана вигадує все нові й нові способи, як підтримати Лаккі», — наголошують журналісти.
 
Собаки та коти мають дуже розвинений слух: якщо людина здатна вловити звук від 20 до 20 тисяч Гц, то собаки — від 40 до 60 тисяч Гц. Коти ж можуть почути писк найтихішої миші на відстані кількох метрів, завдяки відмінному слуху — від 48 до 84 тисяч Гц.
 
У дикій природі таке надбання — чудова та необхідна річ, проте, коли тема стосується вибухів та повітряних тривог, воно має очевидні недоліки. А надто, коли тварина вже зазнала контузій.
 
Бажання сховатися та втекти — природне, та що, як ви уже перебуваєте в безпеці, а тварина досі панікує?
 
Тремтіння, прискорене дихання, надмірний гавкіт чи нявкання — це лише кілька ознак страху в пухнастика. Вебсайт Vetly радить, як не дивно, не втішати домашніх тварин, адже в їхньому розумінні ми заохочуємо таку поведінку і показуємо, що боятися дійсно є чого.
 
Карати тварину, втім, теж не варто; найкраще — спокійно розмовляти з хвостатим, можна трохи погладити. Домашні улюбленці тонко вловлюють емоції господаря й часто переймають їх. Саме тому важливо демонструвати спокій, навіть якщо самим страшно.
 
На жаль, не всі мають укриття або можливість туди дістатися, тоді варто забарикадуватися вдома. 
 
Кожен сам визначає для себе безпечне місце, та найпопулярнішими поки є ванна або коридор. Для спокою тварини Vetly радить брати з собою її улюблені іграшки, ліжко або ковдру з вашим запахом. 
 
Якщо ж цього недостатньо, можливо, в нагоді стануть продукти, що імітують запах феромонів собако- чи котомами, адже вони переносять хвостатих у безтурботне дитинство.
 
Буває так, що жоден засіб не спрацьовує, і тоді час звертатися до поведінкового спеціаліста. Кожна тварина унікальна і може не реагувати на вищеперераховані поради. Завдання професіонала — знайти правильний ключик до тендітної хвостатої душі.
 
Пам’ятайте, що для вашого улюбленця саме ви є найбезпечнішим місцем у його маленькому світі й лише від вас залежить його добробут. 
 
Олеся МАЗУРКОВА