Пустіть у бліндаж «переночувати». Як війна впливає на жуків-оленів

Наші військові стабільно приваблюють якусь живність. Цього разу до них завітав не зовсім пухнастий, та від того не менш симпатичний червонокнижний жук-олень.

 

Жуки почали масово селитися в бліндажах, про що написав на своїй Facebook-сторінці Сергій Гнезділов — військовослужбовець 56-ї окремої мотопіхотної Маріупольської бригади.

 

«До нас у бліндаж постійно залітають жуки-олені. Через те що вони червонокнижні, я відмотую трошки «туалетки», чекаю, коли воно зачепиться рогами, і викидаю у повітря. А їх прям дофіга: за третій день вже штук двадцять виносив», — ділиться чоловік.

Про причини й наслідки такого сусідства детальніше розповів доцент кафедри географії ДНУ Вадим Манюк у коментарі для інтернет-видання «Главком».

 

Еколог пояснив, що жуки-олені можуть летіти до бліндажів, бо їм, як і більшості комах, до вподоби теплі місця.

 

«Рідкісні комахи дуже різні між собою. У всіх різна поведінка: багато з них узагалі не мігрують і ведуть осілий спосіб життя. Якщо говорити про тих, які все ж переміщуються, то їхні міграції зазвичай локальні. Жуки-олені, наприклад, мігрують лише локально — можуть перелітати від однієї лісосмуги (чи лісу) до іншої, але на далекі відстані не пересуваються», — зауважив пан Вадим.

 

Коли внаслідок обстрілів вигорають посадки, жуки-олені втрачають домівки — стовбури могутніх дубів: «Це ж лісовий вид — вони живуть у лісах або в дубових посадках. І можуть шукати притулку, в тому числі в бліндажах, бо там хоч якась деревина, хоч якось пахне дубом».

 

Як уже згадувалося, жуки-олені мігрують локально, та теплий бліндаж змушує їх змінити маршрут: «Замість того, щоб вони обрали собі нормальні місця десь у лісі, вони переміщуються сюди, збиваються з курсу. Не знаю, наскільки це критично, це потребує дослідження, але такі переміщення ненормальні», — додав науковець.

 

Жук-олень поки не є вимираючим видом, та Вадим Манюк нагадує, що від російської агресії страждає кожна жива істота: «Більшість процесів відбуваються непомітно, тож комахи й жуки для нас залишаються невидимими. Я на власні очі спостерігав після ракетного вибуху поблизу стратегічного об’єкта у Дніпрі на початку літа 2024 року: на землі, окрім уламків, скла та всього іншого, що посипалося з вікон і будинків, лежали трупи комах. У тому числі й червонокнижних. Наприклад, бджола-тесляр (ксилокопа) — є такий вид, дуже симпатичний, з Червоної книги. Тобто загалом комахи й жуки просто масово гинуть від вибухової хвилі», — підсумував Манюк.

Жук-олень — це один з найбільших жуків Європи, і недарма має таку назву: в самців на голові красуються великі гіллясті «роги», які насправді є міцними щелепами. Використовує їх переважно для захисту або поєдинку за серце самиці — і то не з метою вбити конкурента, а лише перекинути його на спину.

 

Згодом переможений перекидається назад та покидає місце сутички, а в звитяжця з’являється нова місія — розмноження. Невдовзі після парування самець помирає, «дружина» ж доєднується до нього вже після відкладення яєць у старому дубі.

 

Личинки розвиваються всередині мертвої деревини впродовж 5-6 років. Вони є санітарами лісу та допомагають розкладати стару деревину й збагачувати ґрунт. Дорослий жук живе лише кілька тижнів улітку, харчується соком дерев, що виступає на корі, шукає собі пару. І все починається спочатку. 

 

Олеся МАЗУРКОВА