Совеня на землі: рятувати чи не займати?

У Чорнобильському радіаційно-екологічному біосферному заповіднику нагадують любителям прогулянок у лісі: якщо ви бачите совеня — не поспішайте «рятувати» його. Трапляється, що пташенята випадають із гнізда при перших спробах літати, — це нормально та природно.

 

«Якщо пташеня неушкоджене, просто залиште його, і батьки самі дадуть йому раду», — написали фахівці заповідника.

 

Про розвиток сови сірої детальніше розповіли у Природно-заповідному фонді України: «Особливість життя совенят полягає в тому, що вони покидають гніздо, ще коли не вміють літати. Юні дослідники ходять переважно пішки в перші місяці життя.

 

Наприклад, сіра сова насиджує 2-3 яйця приблизно 30 днів. У совенят виростає повноцінне пір’я аж на третій місяць, проте гніздо вони покидають значно швидше, вбрані лише в «пелюшки», тобто дитяче пухове оперення».

 

На вигляд вони, звісно, безпомічні, та й усе, на що здатні, — пурхати з місця на місце. Але з часом вони навчаться перелітати з дерева на дерево, а далі — повноцінно літати.

 

Іноді, додають природоохоронці, совеня може сидіти на землі в очікуванні частування від мами з татом.

 

Батьки пильно стежать за добробутом малечі протягом ­трьох місяців, а «рятувальників» можуть «нагородити» кількома рубцями — зайвого альтруїзму вони не вітають.

 

Тож, якщо побачите купку пуху з величезними очима, привітайтеся та пройдіть повз. Крилаті опікуни будуть вам вдячні.

Сова сіра — один із найпоширеніших видів сов у Європі, її цілком реально зустріти в міських парках або на околицях сіл. Полює переважно в сутінках і вночі, користуючись надзвичайно чутливим слухом та зором.

 

Очі в неї, як і в будь-якої сови, нерухомі, але натомість шия надзвичайно гнучка — сова може повертати голову майже на 270°, не змінюючи положення тіла.

 

Завдяки особливій будові крил політ сірої сови практично беззвучний, це дозволяє їй легко ловити мишей, жуків чи дощових черв’яків.

 

Іноді сова робить харчові «заначки», ховаючи здобич біля гнізда. А вранці, після нічного полювання, зникає з очей — зазвичай ховається в дуплі або влаштовується на своїй улюбленій гілці, де спить до наступної «зміни».

 

Ці птахи утворюють пари на все життя й щороку можуть повертатися до одного й того самого гнізда. Самець і самка разом виховують потомство, а в разі небезпеки батьки безстрашно кидаються на захист пташенят, трапляється, атакують навіть людину, прицілюючись кігтями просто в обличчя.

 

Сова сіра перебуває під охороною Бернської конвенції та Конвенції CITES, і це ще одна причина не втручатися в її родинні справи. 

 

Олеся МАЗУРКОВА