Понад 500 видів птахів можуть зникнути протягом наступного століття — нове дослідження опублікували в журналі Nature Ecology and Evolution, передає The Guardian.
Дослідники закликають до запровадження термінових відновних програм, аби врятувати унікальні види.
Згідно з цією інформацією, такі птахи, як іпатка атлантична (більш відома як тупик), горлиця звичайна та дрохва євразійська, вже перебувають у зоні ризику та вимруть, якщо тенденція збережеться. Зникнення цих птахів похитне вже й так нестабільні екосистеми по всьому світу.
«Ми стикаємося з кризою вимирання птахів, яка не має прецедентів у сучасній історії», — сказав Керрі Стюарт, головний автор дослідження з Університету Редінга, який охарактеризував головний висновок статті як «шокуючу статистику». Це втричі більше, ніж кількість птахів, які вимерли за останні 500 років.
Під час дослідження вчені проаналізували дані про близько 10 тисяч птахів (майже всі відомі види) та використали дані МСОП (Міжнародний союз охорони природи) для прогнозування ризику вимирання.
Найвагомішим чинником зникнення видів стала втрата середовища проживання, спричинена розширенням та інтенсифікацією сільського господарства.
Але навіть якщо втрата середовища існування, полювання та кліматичні зміни припиняться сьогодні, близько 250 видів усе одно можуть вимерти — вони вже перебувають на межі.
Як виявили дослідники, хоча місцеві зусилля з охорони природи і можуть здаватися незначними, вони є надзвичайно важливими для порятунку видів від зникнення.
«Багато птахів уже перебувають під такою загрозою, що лише зменшення впливу людини їх не врятує. Ці види потребують спеціальних програм відновлення, таких як проєкти розведення та відновлення середовища існування, щоб вижити», — додав Керрі Стюарт.
Історії успіху в галузі охорони природи доводять, що повернути вид із «мертвих» цілком реально: до 1987 року каліфорнійський кондор — найбільший птах Північної Америки — вимер у дикій природі.
У неволі залишалися 22 особини, яких почали розводити та випускати в самостійне життя. Це дало свої плоди: тепер у дикій природі їх 350, і це число зростає.
У Великій Британії бугайчик звичайний зник із боліт ще у 1870-х роках. Усе тому, що зникли і самі болота — були висушені людьми для сільського господарства. Але зараз завдяки реабілітації ареалів популяція бугайчика процвітає: минулого року нарахували понад 280 самців цього виду.
Та останній звіт про стан птахів у світі показав, що майже половина видів пернатих на планеті перебуває в стані занепаду.
Втрата середовища проживання, вирубка лісів, інвазивні (чужорідні) види рослин, тварин, грибів, експлуатація природних ресурсів та кліматичні зміни були визначені як основні загрози.
Стюарт Бутчарт із BirdLife International підкреслює: чарівних рішень не існує. Потрібні і заповідники, і адресні програми на зразок переселення чи штучного вигодовування.
«...Зменшення загроз від сільського господарства, вирубки лісів, рибальства, полювання та інших факторів є надзвичайно важливим. Однак деякі види потребують цілеспрямованих заходів, щоб подолати бар’єри на шляху до відновлення чисельності», — підсумовує він.
Олеся МАЗУРКОВА