Сарано, сарано, я тебе з’їм. Що треба знати про шкідників, які насуваються на Україну

Сарана — один із найдавніших мігруючих рослиноїдних шкідників на планеті. Ці комахи під час масової міграції здатні знищити всі посіви сільськогосподарських культур на великих площах.

 

У зоні ризику — пшениця, ячмінь, просо, кукурудза, соняшник, соя, рис, бобові, трави, тютюн, баштанні, морква, буряк, картопля, плодові дерева та декоративні рослини, пише «Агромаркет». Комахам усе одно, що їсти: листя, стебла, квіти, незрілі плоди...

 

За день сарана може подолати кілька сотень метрів, а то й кілометрів. Швидкість їхнього переміщення залежить від швидкості й напрямку вітру. 

 

Сарана влаштовувала нальоти на наші землі з давніх-давен. Так, у літописі за 1094 р. читаємо: «...прийшла сарана на руську землю 26 серпня і поїла всякі трави та багато збіжжя. Не чули такого від перших днів у землі руській, що бачили очі наші».

 

Наші набожні предки вірили, що сарану насилає Бог і вона є передвісником війни. Тому спочатку боялися її нищити. 

 

Та чим далі, тим люди менше сподівалися на Бога. Яких тільки методів боротьби зі шкідником (смішних і неефективних) вони не придумували! Це можна прослідкувати за історичними хроніками 1803 року, коли Полтавська та Чернігівська губернії зазнали одного з найсерйозніших нашесть сарани. 

 

Восени того року перший генерал-губернатор Малоросії Олексій Куракін розіслав циркуляри повітовим маршалам, городничим, нижнім земським судам з вимогою екстрено вжити заходів для боротьби з сараною, яка залягла у ґрунт на зиму.

 

В терміновому порядку були визначені відповідальні за цю боротьбу дворяни. Кожному з яких підпорядковувалось по тисячі осіб. Створені загони переорювали землі на визначених територіях, щоб знищити яйця комах.

 

Інші рили канави, а потім змітали в них шкідників і загортали землею. Десь просто випалювали рослинність, а десь стелили товстим шаром солому на полях і підпалювали. В інших місцях виганяли на пасовища свиней і птахів, щоб вони поїдали сарану.

 

А в Лубенському повіті її розтоптували, коли зранку й увечері вона збивалась до купи. Деякі поміщики, щоб зменшити шкоду від сарани, скошували хліб ще зеленим, але тоді вона ще в більшій кількості зліталася на сусідні поля...

Один з найдавніших мігруючих шкідників на планеті.За розпорядженням генерал-губернатора встановили натуральну повинність, якою визначалось, що кожен дорослий мав зібрати понад три літри... яєць шкідника.

 

Та це мало що дало. Наприкінці весни і на початку літа наступного року сарана знову почала масово розмножуватися. Вона мігрувала зграями зранку, після спадання роси, і до заходу сонця. Шкідники з’їдали стебла злакових культур, а гречку їли до коренів. Здавалося, ниви під гречкою були немов переорані... 

 

Масові нашестя сарани на Полтавщині були у 1808-му, 1821-му та 1824 роках. Дивно, але одного ранку наприкінці липня 1824-го, як писали очевидці, сарана піднялась і полетіла з Кибинців та Яресьок на північ, майже не завдавши ніякого збитку, чого ніколи не було. Люди бачили лише страшну хмару, що закривала сонце посеред дня. 

 

Останнє з масових вторгнень шкідника на Полтавщину, за письмовими згадками, відбулося у 1842 році.

 

Відгомін масових нашесть шкідника лишився у лексиці українського народу. «То — чиста сарана!» — говоримо ми на означення жадібності людей.

Цьогоріч уперше осередок перелітної, або азійської, сарани, виявили 11 липня на території Кушугумської громади Запорізької області, звідки вона поширилась на Дніпропетровщину. На Херсонщині, на щастя, вдалося локалізувати цю навалу завдяки оперативному застосуванню хімічних препаратів на значній площі полів. 

 

Тим часом у Запорізькій області фахівці фіксують міграцію сарани в південно-східному напрямку, тобто в бік лінії бойового зіткнення.

 

Заступник голови Держпродспоживслужби Вадим Чайковський в інтерв’ю виданню Latifundist зазначив, що ситуація керована, а навала сарани в деяких регіонах України — це не катастрофа.

 

Такі спалахи трапляються щороку. 

 

Головними ж причинами нашестя шкідливих комах стали підвищення середньодобової температури, зміна природно-кліматичних умов, руйнування Каховської ГЕС та занедбані землі біля фронту внаслідок війни.

 

«Обміління Каховського водосховища створило умови багатьом дорослим особинам гарно відкласти яйця, і все потомство абсолютно вижило. Його не з’їли хижаки, не склювали птахи, і тому утворилися величезні популяції», — пояснює доктор біологічних наук, завідувач кафедри Дніпровського державного аграрно-економічного університету професор Роман Новіцький. 

 

Наразі зафіксовано два види сарани — перелітна та єгипетська. 

 

За офіційними даними, лише в Комунарському районі Запорізької області площа зараження шкідником перевищила 2 тисячі 900 гектарів. У регіоні навіть оголошували особливий режим реагування через біологічну загрозу сільському господарству.

 

Полтавщина й Кіровоградщина, на думку фахівців, також можуть опинитися під реальною загрозою нашестя сарани.

Та чи означає це, що вже сьогодні чи завтра слід обприскувати городи і садки «хімією», попрощавшись таким чином з вирощеним урожаєм?

 

Ні! Спеціалісти радять спочатку збирати комах, якщо їх не так багато, вручну і знищувати. Після цього варто провести обробку ґрунту спеціалізованими засобами, що допоможуть знищити личинки сарани.

 

Можна також натягнути сітки над грядками або використати спеціальні захисні укриття. Хоча це ефективно на ранніх етапах росту рослин, коли вони найбільш уразливі до нападу комах.

 

Допоможе й створення спеціальних зон-пасток з приманками на основі ферментів, пише «Агромаркет». Такі приманки приваблюють комах, які потім потрапляють у пастки, де їх легко можна знищити (як це робиться, можна знайти в інтернеті).

 

Використання біопрепаратів на основі бактерій або грибків, що вражають сарану, також може стати ефективним методом захисту. Такі засоби безпечні для рослин і довкілля, але смертельно небезпечні для сарани. 

 

Найпопулярнішим у городників залишаються народні методи боротьби зі шкідниками. Зокрема, розбризкування гострих перцевих спреїв, настоянок на основі часнику або цибулі.

 

Регулярне обприскування рослин цими засобами створює захисний бар’єр, який заважає сарані поїдати листя і стебла. 

 

Ще один популярний метод — посипання землі навколо рослин деревним попелом або вапном. Ці речовини не тільки відлякують сарану, а й збагачують ґрунт корисними елементами, що сприяє кращому росту і розвитку рослин.

 

Коли сарана вже окупувала ділянку, потрібно використовувати хімічні препарати. У Державному реєстрі пестицидів та агрохімікатів України серед засобів захисту рослин проти сарани зазначені «Енжіо», «Залп», «Карате Зеон», «Хлорпірівіт-Агро», «Ф’юрі», «Актеллік», «Ампліго», «Прованто Профі». Одним з найефективніших фахівці називають «Актеллік».

 

Перед обприскуванням рослин варто враховувати терміни від обробки до збору врожаю.

 

Як зазначають ентомологи, використання хімічних пестицидів виправдане тільки в тих випадках, коли інші методи не дають потрібного результату. При цьому обробку слід проводити рано-вранці або пізно ввечері, коли активність корисних комах, тих же бджіл, птахів сарані поїдати листя і стебла. 

 

Ще один популярний метод — посипання землі навколо рослин деревним попелом або вапном. Ці речовини не тільки відлякують сарану, а й збагачують ґрунт корисними елементами, що сприяє кращому росту і розвитку рослин.

 

Коли сарана вже окупувала ділянку, потрібно використовувати хімічні препарати. У Державному реєстрі пестицидів та агрохімікатів України серед засобів захисту рослин проти сарани зазначені «Енжіо», «Залп», «Карате Зеон», «Хлорпірівіт-Агро», «Ф’юрі», «Актеллік», «Ампліго», «Прованто Профі». Одним з найефективніших фахівці називають «Актеллік».

 

Перед обприскуванням рослин варто враховувати терміни від обробки до збору врожаю.

 

Як зазначають ентомологи, використання хімічних пестицидів виправдане тільки в тих випадках, коли інші методи не дають потрібного результату.

 

При цьому обробку слід проводити рано-вранці або пізно ввечері, коли активність корисних комах, тих же бджіл, птахів і дрібних тварин мінімальна. Це допоможе зберегти баланс в екосистемі саду та запобігти загибелі корисних комах.

 

Спеціаліст головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області Юрій Думанський наголошує: «Не варто обробляти врожай наперед. Обробку слід проводити лише тоді, коли сарана вже прилетить».

 

І додає: «Наразі комахи не загрожують посівам на Дніпропетровщині. У сарани є ще є кілька тижнів життя, потім вона відімре».

 

Боротьба з сараною на городі вимагає комплексного підходу — комбінацію народних засобів, біологічних методів і за необхідності хімікатів. 

 

Біолог Роман Новіцький наголошує: «Ситуація природна і тимчасова. Екосистема стабілізується сама. Тож панікувати не варто. Природні механізми саморегуляції мають спрацювати вже протягом найближчих тижнів».

А Вадим Чайковський розповів, що у Запорізькій області качки і гуси масово поїдають сарану і, за словами місцевих, не хочуть їсти нічого іншого. Такі біологічні методи контролю, як використання природних ворогів, уже допомогли Пакистану впоратися з навалою сарани.

 

Гарні помічники у цій справі також горобці, ящірки, жаби. 

 

Згідно ж із висновками американських учених кількарічної давності, краще за все працюють не інсектициди (речовини, які вбивають усіх комах, знищують усю кормову базу для птахів і роблять урожаї непридатними для споживання людиною), а профілактичні посіви проса.

 

Сарана їх оминає, оскільки не виносить запаху проса. Найкраще висаджувати цю зернову культуру по периметру поля чи городу. 

 

Фахівці радять також своєчасно мульчувати та обробляти ґрунт, що заважає розмноженню шкідників, і проводити регулярну сівозміну. 

Поки аграрії б’ють на сполох через нашестя сарани в південних регіонах України, деякі підприємливі мешканці швидко перетворили проблему на бізнес, пише «Обозрєватєль». 

 

Зокрема, у Запоріжжі комаху-шкідника почали продавати на популярних платформах оголошень як корм для рептилій або наживку для риболовлі.

 

На продаж пропонують як живу, так і сушену або навіть заморожену сарану. Ціна варіюється від 9 до 15 гривень за штуку, і, за умовами оголошень, діє лише самовивіз. 

 

А в TikTok українці вже діляться рецептами з сарани. Найчастіше комаху пропонують засушити, перемолоти й використовувати як білкову добавку.

 

За даними харчових експертів, у 100 г сушеної сарани міститься 60-70 грамів білка, 6-15 г жирів, 2-5 г вуглеводів. Калорійність — 350-400 ккал. Такі показники роблять її конкурентом традиційним джерелам білка, як-от м’ясу чи сої. 

 

Інтернет заряснів також рецептами приготування сарани, яка, до речі, є основою харчування у багатьох країнах Азії та Африки. 

 

Зокрема, обсмажених у великій кількості олії з додаванням спецій цих комах продають як снеки на вулицях Таїланду, Камбоджі, Уганди. 

 

У Китаї та деяких кухнях Південно-Східної Азії сарану подають засмаженою у клярі до овочів та морепродуктів. 

 

В’єтнамці та камбоджійці полюбляють їсти смажену або запечену сарану з рисом, локшиною або в супі. 

 

Та і в деяких країнах Європи мігруюча сарана офіційно схвалена як їжа у формі порошку, пасти або цілих тушок. Це регулює Європейське агентство з безпеки харчових продуктів (EFSA).

 

«Будемо смажити їх до пива», — жартують українці в соціальних мережах.

 

Але якщо назбирати сарану на полі, обробленому пестицидами, тоді буде не до жартів. Варто відмовитися від кулінарних експериментів тим, у кого є алергія на морепродукти або пилок, бо сарана може викликати таку ж реакцію. 

 

А тим, хто наважиться все ж таки скуштувати страву із сарани, перед вживанням слід обов’язково промити комах кілька разів і піддати їх термічній обробці.