Нескорена Бондарівна і країна. Як прем’єрний балет-опера про події ХVIII століття перегукується із сучасністю

Новий звітний концерт учнів і студентів Київської муніципальної академії танцю імені Сержа Лифаря, який нещодавно відбувся на сцені Національної опери України, розпочався хвилиною мовчання, котрою присутні вшанували пам’ять наших загиблих воїнів. 

 

Глядачам представили прем’єру одноактного балету-опери Анастасії Комлікової «Бондарівна» у постановці педагога Академії танцю, заслуженого артиста України Олександра Нестерова (його ж і лібрето), за мотивами історичної пісні-балади про легендарну Бондарівну (диригент-постановник Інна Гук, сценографія Марії Дуки, художник з костюмів Дарина Батнічук).

У відомій історичній пісні-баладі «Бондарівна» мовиться про події середини ХVIII століття, де головними дійовими особами виступають граф Потоцький (у пісні пан Каньовський) та героїчна красуня-богуславка Бондарівна, яка не скорилася Потоцькому і на його спокусу-залицяння сміливо відповіла: 

 

«Ой волю ж я, пан Каньовський, 

В сирій землі гнити,

Ніж з тобою поневолі

На цім світі жити!».

Ой як тільки Бондарівна

Та цеє сказала,

Ой вистрелив пан Каньовський — Бондарівна впала».

Аліна Хоменко — студентка відділення класичної хореографії.

 

На основі пісні-балади балетмейстер-постановник Олександр Нестеров створив на сцені Національного академічного театру опери та балету України імені Тараса Шевченка розлогий балет-оперу про життя і трагічну загибель мужньої Бондарівни, образ якої майстерно втілила на кону студентка І курсу бакалаврського рівня вищої освіти Світлана Хангану. 

 

Усе дійство Олександр Нестеров представив у талановитій сценічній версії, яка містить у собі пролог, п’ять картин та епілог. І розгортається балетно-оперне дійство вельми яскраво й масштабно, демонструючи масове народне гуляння з нагоди Свята Свічки з величальними піснями, танцями й вертепними іграми у виконанні цехових майстрів-бондарів, серед яких і донька старого майстра-бондаря — красуня Бондарівна, відома своєю запальною вдачею, цнотливістю і непокірністю.

 

На кону бачимо й іскристий козачок, і витівковий танок Шинкаря (М. Новиков), і циганський пристрасний танець у виконанні Д. Верещака, А. Винницької, Д. Коваль, М. Давиденко та О. Стратуленко-Мітінської... І все це дійство наразі «обривається» — з появою Потоцького (Р. Вояковський), який переслідує Бондарівну і врешті губить її.

 

Трагізм цієї сцени довершує і трагічно-мінорне звучання «преважких» акордів, на тлі яких (як і в екранній проєкції) спадають пелюстки буйної рожевої півонії — символ загубленого життя славетної Бондарівни, яка не скорилася кривднику, як нині не кориться ворогу Україна.

 

Тож перед нами не лише масштабний одноактний балет, а й мініопера, у якій задіяні артисти хору, балету й оркестр народних інструментів УАФЕА «Калина»; ансамбль солістів «Благовість»; академічний камерний хор «Хрещатик», а також студенти І-ІІІ курсів відділення народної хореографії, студенти І-ІV курсів бакалаврського рівня вищої освіти та учні 6-8 класів відділень класичної і народної хореографії КМАТ ім. С. Лифаря.

 

У сукупності маємо синтезований мистецький жанр — балет-оперу «Бондарівна» Анастасії Комлікової, яка майстерно й ефектно представлена на оперній сцені, завдяки престижному спільному проєкту Київської муніципальної академії танцю та Українського академічного фольклорно-етнографічного ансамблю «Калина».

 

Зауважимо, що прем’єра приурочена 120-річчю від дня народження видатного українського балетмейстера Павла Вірського. Керівник проєкту — директор КМАТ, заслужений працівник культури України В’ячеслав Коломієць, науковий консультант — заслужений діяч мистецтв України Геннадій Лягущенко.

А щодо нових балетних постановок, то глядача емоційно вразило адажіо з балету «Грек Зорба» Мікіса Теодоракіса, у хореографії Л. Мясіна і в талановитому виконанні студентки ІІІ курсу відділення класичної хореографії Вікторії Товченко і студента І курсу бакалаврського рівня вищої освіти Михайла Федоришина: тут стільки бурхливої енергетики, що бачене глядачем не могло його не вразити (викладачі Надія Ятченко і заслужений артист України Олександр Нестеров).

 

Фрагмент «Опалий сад» з балету «Корсар» Л. Деліба у хореографії М. Петіпа яскраво виокремився масовістю виконавців, блискучим ансамблем, вишуканістю стилю та барвистістю костюмів.

 

Адже тут ефектно проявились експресивне алегро, елегійне адажіо й елегантне «повітряне» соло Таїсії Галятченко та Аліни Хоменко (постановник-репетитор Надія Ятченко). 

 

І коли продовжити мову про студентку І курсу відділення класичної хореографії Аліну Хоменко, котра продемонструвала у варіації з балету «Корсар» А. Адана високу майстерність, то, як на мою думку, в цієї студентки — велике майбутнє балетної зірки.

 

Бо кожен її виступ на сцені — то вишуканість «лебединої» грації, наочність виразних природних хореографічних даних та харизматичність виконавського стилю. Усе це й покладає надії на її успішне артистичне майбутнє (викладач Галина Зарицька).

Класичний балет.

 

Натомість в адажіо з балету «Метелик» Ж. Оффенбаха у хореографії М. Тальйоні публіку порадував дует у складі учениці 9-го класу відділення класичної хореографії Анастасії Шильнікової та студента ІІІ курсу бакалаврського рівня вищої освіти Віктора Стригуна, котрі представили бездоганність у сценічному виконанні, а в нагороду отримали зливу аплодисментів.

 

За всією цією видимою легкістю і релаксійністю пластики проглядається важка щоденна репетиційна праця як самих вихованців, так і їхніх викладачів — Ольги Довгань і Володимира Лук’янця.

 

У постановці А. Рехвіашвілі «Дві троянди» на музику Д. Ревербері, яку оригінально втілили на сцені студентки ІІ курсу відділення класичної хореографії Катерина Гуляєва й Аліса Писанко, виразно поєднується класика і модерн-танець, де червоне (у костюмі) — то символ агресивності, а біле — то світле наше завтра.

 

Як на мене, то бачене виразно асоціюється з нинішньою реальністю війни, де жорстко домінує і «червоне», і наше світле завтра (викладач — лауреат Міжнародного конкурсу артистів балету Наталія Хоменко). 

 

Цю ж тенденцію, що поєднує модерн-танець із класикою, продовжила й композиція Х. Велдон You Turn Me on I`m a Radio на музику Дж. Мітчел в ексцентричному й жартівливо-кокетливому виконанні студентки ІІІ курсу відділення класичної хореографії Меланії Костенко, котра заслужено викликала у глядача щедрі оплески та вигуки «браво» (викладач Надія Ятченко).

 

Абсолютним відкриттям нинішнього звітного концерту став танець учениці 7-го класу відділення класичної хореографії Каміли Шалкіної «Кордони всередині» Christian Reindl в постановці О. Долгих, яка настільки експресивно й динамічно виконала свій танок, що глядач, спостерігаючи за її віртуозною і жвавою, як ртуть, технічністю, реально починає відчувати і бачити, що у цієї виконавиці кордон між Україною і ворогом пролягає всередині її душі: у героїні, яка прагне захистити і себе, і всю Україну (викладач Людмила Прянічнікова).

 

Модерну композицію К. Брюса Dance word — The rooster — The Rolling Stones виконали студенти І-ІVкурсів бакалаврського рівня вищої освіти у такому несамовито-драйвовому темпі, від якого публіка шаленіла у прямому розумінні цього слова і радо акомпанувала виконавцям щедрими аплодисментами та вигуками «браво».

 

У композиції присутні і урбаністично-ексцентричний блюз, і джаз, і танго, й інші гучні темпоритми, а також драйвовий запал та море фантазії. А ще — витівковий гумор і грайливість новаторської хореографії К. Брюса (робота заслуженого артиста України Олександра Нестерова).

 

Отже, чекаємо на нові звітні концерти талановитих юних вихованців Академії танцю, які з кожним щорічним звітом радують киян ексклюзивно-неочікуваними і харизматичними композиціями.