Їм потрібні витривалість та швидкість. Виклики для збірної з плавання на довгій воді

У мікроскопічному острівному місті-державі Сінгапурі цього року проходить чемпіонат світу з водних видів спорту.

 

Упродовж трьох тижнів змагань тут у водному поло, плаванні на відкритій воді, стрибках у воду, плаванні в басейні та артистичному плаванні розіграють 77 комплектів медалей.

 

Хоча кілька перших днів на турнірі нагороди не роздавали — у цей час у басейні просто проходили матчі групового раунду серед ватерполістів.

 

А перші комплекти нагород мали розіграти жінки на дистанції 10 км на відкритій воді. Утім через невідповідність якості води нормам, встановленим Всесвітньою федерацією водних видів спорту, організаторам довелося змістити в часі змагання в цій дисципліні, очікуючи, що в акваторії відбудеться покращення гігієнічних умов.

 

Хай там як, а українських плавців у заявці на планетарні старти на відкритій воді в Сінгапурі немає. Проте незадовго до світового форуму вони змагалися на чемпіонаті України в Івано-Франківську.

 

Дивлячись на підсумкові протоколи змагань, де одночасно боролися дорослі та юніори, можна сказати, що в першій збірній відбувається перехідний період, інакше кажучи, зміна поколінь, і, схоже, до світового рівня ще потрібно трохи підрости.

 

Якщо підсумковий протокол 10-кілометрової дистанції серед жінок включав рівне співвідношення (4:4) представ­ниць юніорської та дорослої збірної, то от серед чоловіків у ньому фігурували лише прізвища юніорів 2006—2007 років народження.

 

Ветеран чоловічої збірної, титулований український стаєр Михайло Романчук, котрий останніми роками успішно поєднував довгі запливи у басейні та на відкритій воді, за чемпіонатом країни в Івано-Франківську стежив із берега.

 

«Наша мотивована молодь заслуговує на всебічну підтримку. Попри те, що більшість басейнів олімпійського стандарту пошкоджені через війну, розвиток спорту має тривати. Нам потрібно більше інфраструктури», — наголосив Романчук.

 

Відтак найдосвідченішою учасницею ЧУ-2025 в Івано-Франківську була учасниця Олімпіади-2020 у Токіо 28-річна Христина Панчішко.

 

«Якщо ти швидкий у басейні, це не робить тебе автоматично швидким на відкритій воді, де є своя змагальна специфіка, зокрема, течія, хвилі, спільний старт. Тут потрібна добра витривалість і сильна психологія», — розповіла Христина, котра виграла 10-кілометровий водний марафон.

 

Водночас на вдвічі коротшій дистанції (5 км) потрібна не лише витривалість, а й швидкість. І тут досвідчена Панчішко відчутно поступилася в часі на десять років молодшій за себе 17-річній Софії Лесняк. До слова, обидві плавчині представляли Львівську область.

 

При цьому в чоловіків на обох дистанціях (5 та 10 км) найшвидшим був представник Житомирщини, лідер юніорської збірної Ілля Худавський.

 

«Дві дистанції. Дві перемоги. Один чемпіон! Перемоги не даються випадково — за ними стоять титанічна праця спортсмена та потужна підтримка наставників», — з гордістю про свого земляка повідомили в Житомирській обласній державній адміністрації.

 

Ну а іменитий ветеран українського довгого плавання Михайло Романчук поступово приміряє на себе роль спортивного менеджера. Разом із президентом Федерації плавання України Андрієм Власковим дворазовий призер токійської Олімпіади нині працює над тим, аби вивести українське плавання на новий рівень.

 

І головним чином у заявах Романчука йдеться про майбутнє відкритої води в Україні та сприяння росту і розвитку молодих українських плавців-стаєрів.