Ключовий тригер для зміни оцінки — стабілізація безпекового фронту та надійне зовнішнє фінансування.
1 липня Україна отримала черговий, дев’ятий, транш кредиту МВФ у розмірі близько 500 млн доларів.
«Кошти спрямуємо на покриття пріоритетних бюджетних видатків», — заявив прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
Обсяг фінансових надходжень від МВФ для бюджету не дуже відчутний. У поточному році Україна отримає від Фонду 2,7 млрд доларів, при цьому повернути за старими кредитами доведеться 1,8 млрд.
Але уряд продовжує співпрацю з Міжнародним валютним фондом, адже безперебійна робота з МВФ є запорукою отримання коштів від інших донорів, зокрема від ЄС за трирічною програмою Ukraine Facility.
Остання програма (а це 50 млрд євро) у вигляді кредитів і грантів передбачає виділення коштів для потреб бюджету, на реформи та модернізацію країни.
500 млн доларів — сума невелика, але розголос у соцмережах був гучний. Адже разом з грошима Україна отримала оновлений «негативний сценарій» та прогноз «шоку» в економіці.
У новій редакції меморандуму з МВФ негативний сценарій, як і раніше, передбачає завершення війни у другому кварталі 2026 року, але допускаються довші строки або «крихкий мир».
При цьому на третій квартал 2025 року прогнозується «шок» в економіці. Шановний МВФ, от тільки не треба нас лякати вашими офіційними термінами! Адже у конкретному випадку термін «шок» — це службове позначення умовного негативного сценарію.
Не якась одна конкретна подія, а пакет припущень (!), що одночасно погіршує кілька ключових показників. Наприклад, експорт і виробництво знижуються (через ескалацію бойових дій або руйнування логістики), фіскальні доходи падають, тоді як видатки на оборону та відновлення зростають, курс гривні й валютні резерви потрапляють під тиск, зовнішнє фінансування затримується чи скорочується.
Не посперечаєшся, бо один такий «тригер» у Білому домі сидить…
Отже, нові макропараметри у разі погіршення від МВФ: ВВП у 2025 р. — мінус 1% (раніше — 0%), 2026 р. — 0% (-0,5 в. п.), 2027 р. — -3,8% (без змін). Якщо нагадаємо, що в 2022 році валовий внутрішній продукт України впав на 28,8%, то це не шок, а відносне (рік до року) погіршення.
На майбутнє МВФ виставив нові умови для фінансування: Стратегічна інвестиційна рада повинна надати план проєктів для реалізації до кінця серпня, має бути підготовлено карту серйозної реформи фінансового ринку для залучення приватного капіталу до кінця жовтня, слід оновити процедури оцінки майна до кінця грудня та до кінця березня 2026 року підготувати законодавчі зміни щодо іпотечних облігацій. А до всього іншого Міжнародний валютний фонд ставиться досить толерантно.
«МВФ виявляє гнучкість та адаптивність через постійні зміни обставин в Україні. Війна триває, змінюються фактори та прогнози. За підсумками останнього перегляду програми були лише підправлені деякі гострі кути», — зазначає фінансовий аналітик Андрій Шевчишин.
Жодних радикальних заходів від МВФ не очікується. Передбачено підвищення тарифів на комунальні послуги для населення (вітчизняні експерти прогнозують зростання чи не вдвічі), але тільки після закінчення війни. Збільшення податків, зокрема ПДВ, передбачено лише як крайній захід (і цього року нічого подібного поки не планують).
Єдине, що порекомендував МВФ, — це посилити роль обмінного курсу як амортизатора. Тобто Національному банку радять утриматися від надмірних валютних інтервенцій для короткострокової стабілізації цін.
Але з України не знімається необхідність реформування. МВФ декларує свій «посилений нагляд за темпом реформ»: затримки можуть відтермінувати чергові транші. Натяк прозорий. $1,5 млрд вже недоотримано.
З’явився новий цікавий пункт про «популістський тиск і опір реформам у парламенті та з боку зацікавлених груп». Хто б це міг бути? Народні депутати (всі, без винятку) отримали побажання: в комунікаціях із суспільством робити акцент на тому, щоб мінімізувати популістський спротив структурним змінам.
