В атмосферу Парижа першої половини ХХ століття — у час, коли там постала й діяла міжнародна спільнота митців, відома під назвою «Паризька школа» (Ecole de Paris), — занурить у Києві виставка, яку Музей Ханенків показуватиме з 6 червня до 14 вересня.
Музейники у виставці «Бентежні роки. Митці з України в Ecole de Paris» спрямовують фокус на художників з України, які взяли участь у формуванні цього першого в історії осередку глобалізованого мистецтва.
Партнерами проєкту є Посольство Французької Республіки в Україні та Французький інститут в Україні.
Пора зрілості «Паризької школи», як, власне, й час запровадження самого терміну, припадає на період між двома світовими війнами. Всеохопна свобода, яка так вабила митців до Парижа, стала для них джерелом психологічної стійкості в часи катастроф.
Генеральна директорка Музею Ханенків Юлія Ваганова каже:
«Музеї як інституції послідовно досліджують зв’язки з минулим заради майбутнього. Але, схоже, сьогодні, під час екзистенційних викликів, такі зв’язки вже зламані. Часом варто спробувати розірвати лінійність наших досвідів і подивитися на окремі епізоди, які дадуть нам силу, знання і розуміння наступних дій. Таким є і цей проєкт. Ми звернулися до теми Ecole de Paris, щоб згадати, як художники з України стали учасниками й творцями глобального феномену. Щоб побачити, наскільки сміливими й вільними були їхні ідеї, як упевнено вони говорили зі світом, і зрештою відзначити тих, чия підтримка зробила це мистецтво суспільним надбанням».
На виставці буде представлено більш ніж 70 творів 24 українських митців зі збірок 8 приватних колекціонерів, а також документальний короткометражний фільм «Монпарнас» 1929 року режисера Євгена (Ежена) Слабченка (Деслава), наданий паризькою студією Light Cone.
Покажуть роботи Олекси Грищенка, Миколи Глущенка, Василя Хмелюка, Соні Делоне, Самуеля Грановського, Жака Шапіро, Володимира Баранова-Россіне та інших.
Кураторка виставки «Бентежні роки. Митці з України в Ecole de Paris» Ольга Апенько розповідає:
«Цей проєкт — про довіру та сміливість мріяти. Вісім українських колекціонерів довірилися нам та нашому баченню, і це дозволило нам розповісти історії тих митців, про яких ми ще не говорили або ж говорили дуже фрагментарно — у наших стінах. Тим часом це історії про пошук творчої, соціальної та релігійної свободи; про життя митців в роки воєн і міжвоєння; про пошук опор та віднайдення власної ідентичності. Ми дозволили собі цю позицію відважного мрійника, який наважується втілити омріяне тут і зараз, не чекаючи моменту, який може і не настати. Тож нехай ця виставка буде сьогодні, і нехай вона буде підтримкою для тих, хто з нами».