Розгромний тріумф. Французький «ПСЖ» вперше в історії виграв Лігу чемпіонів

Шлях до зірок легким та простим не буває.

 

Хоч би яким великим був капітал та амбіції власників, але процес становлення великого клубу — це тривалий, поетапний шлях.

 

У 2012 році новими власниками французького «ПСЖ» стали заможні інвестори з Катару, й від самого початку вони прагнули швидкого міжнародного успіху.

 

Один за одним у Парижі з’являлися футбольні суперзірки — Бекхем, Мессі, Неймар, Буффон, Ібрагімович, Мбаппе.

 

Утім, попри повне домінування на внутрішній арені, бажаного результату в Європі все не було.

 

Іменитий іспанський наставник Карло Анчелотті, котрого першим покликали на тренерський місток «ПСЖ» задля побудови амбітного проєкту, пізніше згадував, що в 2012 році в клубі не було потрібної інфраструктури, а команда не мала психології переможців.

В очікуванні міжнародного тріумфу власники «ПСЖ» перебрали багато варіантів — і з тренерами, і з великими гравцями. Але здобути головний трофей європейського клубного футболу, а разом з ним і отримати всесвітнє визнання, їм ніяк не вдавалося.

 

Зрештою довгоочікуваний результат прийшов до «ПСЖ» тоді, коли в клубі повністю відмовилися від мегазірок і розпочали будувати команду-зірку.

 

А омріяний трофей клубу принесли ті, хто називав Мессі й Неймара своїми футбольними кумирами. Після успіху в Лізі чемпіонів президент «ПСЖ» Нассер Ганім Аль-Хелаїфі заявив: «Ми стали скромнішими та більш приземленими. Ми будуємо команду майбутнього». 

 

А ідеологом змін у «ПСЖ» став іспанець Луїс Енріке. Колишній форвард «Барселони», у 2015 році вже як тренер разом з каталонцями досяг рідкісного здобутку — зробив так званий «требл», тобто виграв чемпіонат і Кубок Іспанії, а також Лігу чемпіонів. Через десять років Енріке повторив своє масштабне досягнення вже в Парижі.

 

Прийшовши до «ПСЖ» в 2023-му, Луїс Енріке здійснив у команді чимало кадрових перестановок. Тримаючи в уяві модель швидкого, рухливого, творчого й палкого колективу, на кожній позиції у нього з’явився потрібний виконавець.

 

«ПСЖ» — це команда номер один за володінням м’ячем, команда з якістю», — саме так говорив про опонентів по фіналу ЛЧ-2024/2025 наставник міланського «Інтера» Сімоне Індзагі.

 

При цьому перед фіналом практично всі були переконані, що паризький клуб, який до головного матчу турніру по черзі здолав тріо англійських клубів — «Ліверпуль», «Астон Віллу» та «Арсенал», — є абсолютним фаворитом ключового протистояння сезону. 

 

Розуміючи й визнаючи цей факт, наставник міланського клубу намагався згладити напругу й надати своїм підопічним більше віри та впевненості у власних силах.

 

«У футбол грають не мільйони, а гравці, які знають, що потрібно уважно ставитись до деталей», — підкреслював наставник «Інтера».

 

У 2023-му «Інтер» Індзагі вже брав участь у фіналі ЛЧ, і тоді «нерро-адзуррі» програли дуже схожій на «ПСЖ» команді, головними інвесторами якої з 2008 року є шейхи з ОАЕ і яку тренує одноклубник Енріке по «Барсі» 90-х — Госеп Гвардіола (йдеться, звісно, про «Манчестер Сіті»). 

 

Хай там як, а від «Інтера» очікували битви. На шляху до фіналу «Інтер» здолав «Феєнорд», «Баварію» та «Барселону», тож у Індзагі, без сумніву, були козирі. Однак у вирішальний момент, на полі мюнхенської «Альянц арени», «Інтер» було не впізнати.

Без сумніву, в Мюнхені у «чорно-синіх» щось пішло не так. Після поєдинку італійські журналісти, не розуміючи, чому міцна команда в найвідповідальніший момент так легко розклеїлася й зазнала найбільшого в історії фіналів ЛЧ розгрому — 0:5, шукали відповіді в дрібницях.

 

Запитували в Індзагі вони й про вибір на матч жовтої форми (через гостьовий статус «інтеристи» могли обрати або білий, або третій, відверто рідкісний, «золотистий» комплект), й про чутки щодо його можливого переїзду до Саудівської Аравії, котрі, на думку представників ЗМІ, могли вплинути на змагальний дух футболістів «Інтера».

 

У підсумку Індзагі визнав, що його хлопці заслужили на поразку, адже виглядали втомленими після напруженого сезону в Італії, де мінімально поступилися в чемпіонській гонці «Наполі» й не змогли взяти Кубок, програвши у півфіналі «Мілану».

 

«Цей фінал Ліги чемпіонів ми провели не на потрібному рівні. Дуже болюча поразка. У «ПСЖ» була величезна якість. Вони сильніші, але ми мали бути більш організованими, чіткішими та більш технічними. Мали показати свої сильні сторони, але нам не вдалося це зробити. Ми залужили на цю поразку», — заявив Сімоне Індзагі.

 

Вочевидь «ПСЖ» виявився більш готовим до психологічної напруги, котра супроводжує матчі найвищого рівня. На передматчевій пресконференції Луїс Енріке наголошував, що вирішальні матчі — це завжди багато стресу. І тут головними факторами будуть психологія та мотивація. 

 

Як видно, наставник зумів поєднати в команді важливий спокій та потрібні для ігрової пристрасті драйв та ефективність. Його підопічні у фіналі продемонстрували високий клас, викликавши у глядачів справжнє захоплення.

 

Форвард Усман Дембеле вразив уболівальників своїм невтомним пресингом воротаря та захисників «Інтера», грузинський плеймейкер Хвіча Кварцхелія потішив публіку своїм дриблінгом та винахідливістю, а автор «дубля» 19-річний Десіре Дуе продемонстрував неймовірну холоднокровність та витримку.

 

«Ми знали, що маємо зробити на полі. Було важливо викластися по максимуму. Показати наш найкращий футбол. І ми зробили це», — сказав Дуе.

 

Що ж, цілком логічно, що з такою грою та такими виконавцями «ПСЖ» вперше в своїй історії виграв Лігу чемпіонів, а Луїс Енріке став другим (після Гвардіоли) тренером, котрому вдалося повторно в кар’єрі здобути «требл».

 

«Навколо фіналу завжди багато напруги, тому я не можу впевнено сказати, що ця перемога — шедевр. Але команда дуже якісно провела цей тиждень. Ми не перетренувалися. Хлопці зіграли винятково. Усю гру ми тиснули на «Інтер». Ми не давали супернику можливості думати. Всі гравці зіграли дуже ефективно», — підсумував Енріке.