«Якщо бджоли зникнуть з лиця землі, людству залишиться чотири роки», — приписується Ейнштейну, хоча доказів цьому немає.
У світі налічується 20 тисяч видів бджіл: малих, великих, пістрявих та стриманих однотонних. Лише 12 з них — медоносні, а решта — запилювачі.
Завдяки першим ми ласуємо медом, тоді як другі фактично тримають екосистему на своїх маленьких волохатих лапках.
Саме вони, за словами представників науково обґрунтованого некомерційного руху Bee:wild, формують усе: «... від натуральних ліків до екологічно чистого текстилю та паперу — запилювачі стоять за лаштунками, підтримуючи процвітання нашого світу. Вони є невідомими героями їжі, моди, лісів та майбутнього».
І все ж бджоли зникають. 20 квітня, у Всесвітній день бджіл, Bee:wild виклав статтю, в якій розповів, що робити, аби вберегти цих важливих комах.
Чому запилювачів меншає?
У звіті Bee:wild визначено 12 основних загроз, які можуть прискорити втрату запилювачів протягом наступних 5-15 років. До них належать:
— Війна та конфлікти, такі як російсько-українська війна, змушують країни вирощувати менше видів сільськогосподарських культур і залишають запилювачів без різноманітної їжі протягом усього сезону.
— Мікропластикові частинки забруднюють вулики по всій Європі, а тестування 315 колоній медоносних бджіл виявило наявність синтетичних матеріалів, таких як ПЕТ-пластик, у більшості вуликів.
— Штучне освітлення вночі зменшує відвідування квітів нічними запилювачами на 62% та пригнічує вирішальну роль, яку відіграють нічні комахи в запиленні.
— Забруднення антибіотиками потенційно може забруднювати вулики та мед, а також впливати на поведінку запилювачів, наприклад, зменшуючи їх кількість у пошуку їжі та відвідуванні квітів.
— Забруднення повітря впливає на їхнє виживання, розмноження та ріст.
— Коктейлі з пестицидів послаблюють запилювачів, які все частіше стикаються з небезпечною сумішшю різних хімічних речовин, особливо в країнах, що розвиваються.
— Частіші та масштабніші, ніж раніше, лісові пожежі, що руйнують середовища існування та ускладнюють відновлення.
Як це змінити?
У наших руках — доля бджіл, і діяти треба вже зараз. Зелені зони, декоративні луки чи ділянки без скошування, будиночки для комах — усе це стає дедалі більш розповсюдженим у Києві з кожним роком. Та цього вочевидь недостатньо, якщо ми хочемо зберегти популяцію запилювачів.
Голова ГО «Зелена сила» Андріана Байло звернулася до влади, аби привернути увагу до проблеми, яка вже має катастрофічні наслідки.
За її словами, фермери не дотримуються регламентів, використовують контрафактні препарати, не попереджають пасічників про обробку полів, а держава не здійснює належного контролю.
За даними ВООЗ, 23% усіх смертей у світі пов’язані з екологічними чинниками.
Відсутність державного нагляду дозволяє масове використання токсичних речовин, небезпечних для людей, тварин і бджіл.
У 2018 році в Україні загинуло понад 40 тисяч бджолиних родин.
Приклад Китаю показує, до чого призводить бездумне застосування агрохімікатів, — там уже 20 років вручну запилюють дерева.
Конституція України (ст. 16) покладає обов’язок забезпечення екологічної безпеки саме на державу.
Тому громадськість вимагає створити Комісію з контролю за обігом пестицидів, розробити правову базу для стимулювання виробництва екологічної продукції, впровадити дотації, податкові пільги для «зелених» фермерів і запровадити контроль та відповідальність за недобросовісне використання агрохімікатів.
Олеся МАЗУРКОВА
