Світло в темні часи. Вітражі з київського музею вперше виїхали за кордон

09.04.2025
Світло в темні часи. Вітражі з київського музею вперше виїхали за кордон

Фрагменти вітража з київської колекції «Диво П’ятидесятниці (Зішестя Святого Духа)», Південні Нідерланди/Фландрія, (1540 р.) та мінірепліки одного з вітражів з Маріупольської філармонії. (Використано фото: Rheinisches Bildarchiv Koln, Marion Mennicke.)

У німецькому місті Кельні відкрилася виставка «Світло в темні часи», що представляє 12 унікальних вітражів з колекції київського Музею Ханенків, які вперше експонуються за межами України.
 
У залах Музею Шнютгена представлені загалом до трьох десятків творів: із двох названих закладів, Фонду Петера та Ірен Людвігів (Peter und Irene Ludwig Stiftung), а також приватних колекцій. Проєкт триватиме до 12 квітня наступного року.
 
Колекція вітражів ХІІІ—XVIII століть у Музеї Ханенків — найбільша та найцінніша в Україні музейна збірка подібних предметів.
 
Вона складається з 12 вітражів, виконаних французькими, австрійськими, фламандськими та німецькими майстрами.
 
Серед них: два фрагменти великих французьких вітражів ХІІІ століття з собору у Суассоні; два австрійські вітражі XIV століття з церкви Марії Штрассенгель поблизу міста Ґрац; великий фламандський вітраж із 12 фрагментiв, виконаний у XVI столітті та пов’язаний зі знаменитим родом Де Круа.
 
Майже одночасно у 1870-х роках, паралельно, Олександр Шнютген у Кельні та подружжя Варвари (1852—1922) й Богдана (1849—1917) Ханенків у Києві з великою пристрастю розпочали формування своїх мистецьких колекцій.
 
Олександр Шнютген (1843—1918) зосередився винятково на середньовічному мистецтві і доповнив його добіркою християнської скульптури постсередньовічного періоду. Зібрав значну частину мистецьких творів в останній третині XIX століття.
 
Тим часом колекція Ханенків охоплювала ширший історичний та географічний спектр, включно з шедеврами старих майстрів, античним й азійським мистецтвом. Обидві колекції згодом стали надбанням суспільства — у 1910 році в Кельні відкрився Музей Шнютгена (Museum Schnutgen), а в 1919 році в Києві — Музей Ханенків.
 
«Кожна наша співпраця стає спільним відкриттям для нас і партнерів — як багато спільного ґрунту ми маємо, як перетинаються наші колекції, їхні історії, витоки, випробування і відкриття. Все це завдяки горизонтальній прямій комунікації між інституціями, яка базується на відданості обох команд і куражі», — каже Юлія Ваганова, директорка Музею Ханенків.
 
За словами мистецтвознавиці, назва виставки «Світло в темні часи» якнайкраще відображає метафору нашої вразливості, а також одночасно непохитної стійкості: «Крихке скло вітражів століттями дарує нам дивне світло і водночас протистоїть випробуванням часу».
 
Виставка «Світло в темні часи» є частиною реставраційно-експозиційного проєкту, що передбачає не лише експонування, а й ґрунтовне наукове дослідження та реставраційно-консерваційні заходи, які виконують фахівці майстерень Кельнського собору.
 
Проєкт реалізується за підтримки спільної програми «Україна/Ukraine», яку фінансують Мистецький фонд Ернста фон Сіменса та Фонд Германа Реемтсма. Також долучився Фонд Петера та Ірен Людвіг і Друзів Музею Шнютгена (Freundeskreis Museum Schnutgen).
 
Партнерами проєкту також є німецький дослідницький центр вітражів Corpus Vitrearum Medii Aevi Deutschland та реставраційна майстерня Кельнського собору.
 
Нагадаємо, що Національний музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків з початком повномасштабної війни Росії проти України у 2022 році для убезпечення демонтував експозицію.
 
Проте продовжує наукову, виставкову та освітню діяльність, створюючи міждисциплінарні події і сучасні артвиставки та співпрацюючи з міжнародними культурними інституціями.