Юна зірка: львівська шпажистка швидше за Ольгу Харлан виграла своє перше «золото» Гран-прі FIE

Левова частка нагород, здобутих українськими майстрами фехтування на Олімпійських іграх, належить збірній з жіночої шаблі, котру вже багато років веде вперед Ольга Харлан. 

 

Водночас підростає в Україні нова зірка, котра за своїм потенціалом може перевершити титуловану миколаївську шаблістку.

 

«Ще коли я була молодшою, та й зараз у принципі теж, беру приклад з Ольги Харлан. Як на мене, вона робить неможливе. Можливо, колись її наздожену за відзнаками, буду прагнути», — під час однієї з церемоній нагородження в Міністерстві молоді та спорту заявила талановита шпажистка зі Львова Анна Максименко. 

 

Зібравши чималу колекцію високих нагород на кадетсько-юніорському рівні, 17-річна шпажистка з такими ж чемпіонськими амбіціями перейшла на дорослий рівень.

 

Після виграшу минулого року «золота» на дорослому чемпіонаті Украни Максименко заявила: «Для мене це якийсь новий початок мого фехтування, бо я побачила, що можу фехтувати і серед дорослих. Остаточно зрозуміла, що з добрим налаштуванням і підготовкою до змагань усе можливо. І вік не настільки важливий».

 

А днями Анна вперше в своїй дорослій кар’єрі виграла індивідуальне «золото» престижних міжнародних змагань, тріумфувавши на турнірі серії Гран-прі FIE в Будапешті. Цікаво, що «золото» Гран-прі Максименко виграла на рік раніше, ніж свого часу це вдалося зробити Харлан.

 

При цьому для української шпаги це перше з 2013 року «золото» турнірів серії Гран-прі FIE, яке тоді виграла олімпійська чемпіонка Лондона-2012 Яна Шемякіна.

Чемпіонський укол у фіналі проти італійки Джулії Ріцці українська шпажистка зробила вже в додатковий час.

 

Слід зазначити, що до золотого тріумфу в Будапешті на особистих стартах дорослого рівня Анна демонструвала досить скромні результати, не піднімаючись вище «топ-64». Проте в столиці Угорщини їй вдався неймовірний прорив.

 

Почалося ж золоте сходження Максименко з перемоги в 1/32 фіналу над віцечемпіонкою світу 2022 року, 38-річною Александрою Ндоло з Німеччини (15:14).

 

На думку Максименко, саме ця перемога дозволила їй надалі дуже впевнено крокувати до найвищої сходинки подіуму.

 

«Впродовж цілого дня у мене практично не було переживань, що доволі дивно. Думаю, причиною цього є те, що, зайшовши у «топ-32», я зрозуміла, що виступила краще за всі свої минулі турніри серед дорослих — Кубки світу і Гран-прі. Вже на той момент я була рада своєму результату і мені залишалось продовжувати фехтувати в своє задоволення!» — наголосила Анна.

У наступних двох раундах 17-річна львів’янка здобула ідентичні за рахунком (15:10) перемоги над німкенею Чаглою Айтекін та «нейтральною» шпажисткою Айзанат Муртазаєвої.

 

У чвертьфіналі учениця Андрія Орліковського та Зоряни Семеряк здолала бронзову призерку ГП в Катарі-2024, американку Хелді Хусісян (15:8).

 

Допомога наставника мала неймовірно важливу роль для юної українки в столиці Угорщини. Особливо важливою була його підтримка в півфіналі проти 30-річної канадійки Леонори МакКіннон (15:9), котра на попередніх стадіях вибила з розіграшу двох представниць України — Емілі Конрад (15:10) та Ксенію Пантелєєву (15:14) й мала всі шанси залишити за бортом і третю українку.

 

«Під час хвилинної перерви мій тренер Андрій Орліковський підкорегував мої помилки і, що також немало допомагало мені впродовж цілого дня, він не переставав вірити в мене!» — Максименко розказала, як змогла вирвати перемогу в канадійки, котра вела в матчі перед — 8:5.

 

А у фіналі на Максименко чекала дуель з олімпійською чемпіонкою Парижа-2024 у складі збірної Італії, 35-річною Джулією Ріцці. «Коли виходила на фінальне представлення, відчувала що це щось нове, зовсім іншого рівня!» — поділилася емоціями Анна.

 

Напруга в цьому фіналі й справді сягнула найвищої точки кипіння. Програючи два уколи, за 30 секунд до кінця основного часу Максименко зрівняла рахунок, а вирішальне очко вона здобула вже в додатковий час — 12:11.

 

«Уперше за день я почувалась дуже розгубленою і почала сильно переживати, проте в останній момент мені вдалось приборкати себе, зрівняти рахунок та завдати вирішального уколу. Перші пару секунд після цього намагалася перетравити інформацію, що і як узагалі сталось, а пізніше були такі емоції, які важко передати словами. В той момент я почувалася найщасливішою в світі!» — зауважила українська чемпіонка.