Уперше за багато років: українська чоловіча четвірка піднялася на п’єдестал біатлонного Кубка світу

Як дощу чекає спрагла до вологи природа, так і вітчизняний біатлон довго мріяв про медалі великих міжнародних змагань.

 

На нещодавньому чемпіонаті світу, як і на попередніх етапах Кубка світу, з медалями в української збірної не склалося.

 

Головний старт сезону приніс не надто багато позитиву — порадіти можна було хіба що п’ятому місцю Юлії Джими в індивідуальній гонці.

 

«Не вгадали з виходом на пік форми», — сказала після ЧС наставниця чоловічої збірної Надія Бєлова.

 

Проте «мундіалем» біатлонний сезон не завершився й спортсмени продовжили змагатися на Кубку світу. А там збірна України дочекалася своєї нагоди відчути медальну радість.

 

«Бронза» в чоловічій естафеті стала першою за три роки нагородою, виграною українськими біатлоністами на Кубку світу. Для самої ж чоловічої естафетної команди це взагалі був перший за п’ять років медальний фініш на КС. «Бронза на вагу золота», — наголосив після успішної гонки в чеському Нове Место капітан «синьо-жовтих» Дмитро Підручний.

 

Українська команда перші два етапи, де за «синьо-жовтих» бігли Артем Тищенко та Віталій Мандзин, завершила на дев’ятій позиції. Але в наступних двох змінах пішов прогрес: спочатку Антон Дудченко з ідеальною стрільбою перемістив українську команду на п’яту позицію, а Дмитру Підручному, котрий використав по одному додатковому патрону на кожному рубежі, вдалося прорватися на п’єдестал.

 

Запорукою стрімкого прогресу в гонці, яку супроводжували сильні пориви вітру на стрільбищі, стала відмінна робота українських біатлоністів на вогневих рубежах, тоді як їхні суперники були змушені накручувати штрафні кола.

 

«Насправді сьогодні була дуже важка погода для стрільби, були сильні пориви вітру, особливо на пристрілці. Хтось поспішав і влучав, хтось, навпаки, не поспішав і не влучав, — розповів про умови в гонці Мандзин.

 

За словами Дудченка, йому певною мірою пощастило. «Під час стрільби лежачи вітер був такий, як на пристрілці. Тож я намагався швидко відпрацювати, поки він не змінився. На стрільбу стоячи прийшов, якраз закінчився порив вітру, тож я і попав у цей час, тому мені, вважаю, пощастило саме на вогневих рубежах, — зауважив Антон.

 

Підручний визнав: «Так, суперники сьогодні дали нам шанс, та ми цим шансом зуміли скористатися. Це результат нашої важкої праці. Емоції мене просто переповнюють, не так уже й часто ми заїжджаємо на подіуми. А особливо коли це чоловіча естафета, це багато значить і для мене, і для команди».

 

А разом з чоловічою командою раділи і представниці жіночої збірної, бо радість у збірній — одна на всіх. Тим паче, що у жіночої команди естафетна гонка відверто не склалася й дівчата, котрі в підсумку фінішували на 17-му місці (4 штрафні кола та 14 додаткових патронів), ледь не стали коловими.

 

«Але хлопці сьогодні такі молодці. Я так раділа, коли почула на стадіоні, що вони треті», — написала в соцмережі Олександра Меркушина.

 

Так само тішилися бронзовій нагороді й численні вболівальники, котрі підтримували українських біатлоністів уздовж траси. 

 

«Сьогодні було дуже багато українських шанувальників біатлону, і це приємно. Чи не на кожному метрі траси було чути слова підтримки, майоріли українські прапори, це надихало і хотілося показати максимально хороший результат», — наголосив Підручний.