Нещодавно Шевченківський районний суд Полтави обрав для колишнього керівника Департаменту військово-технічної політики, розвитку озброєння та військової техніки Міноборони Олександра Лієва запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави в 9 млн грн. На період розслідування справи його на 52 дні відправили до слідчого ізолятора.
Дешеві аналоги іноземного виробництва клинило після першого пострілу
Ексчиновника підозрюють у постачанні неякісних кулеметів для бойових підрозділів ЗСУ. І це чергова підозра, яку правоохоронні органи висувають Олександру Лієву щодо розтрати державних коштів під час закупівлі боєприпасів у 2022 році.
Також обрано запобіжний захід — тримання під вартою з можливістю внесення застави у сумі 18 млн гривень — й одному з керівників державного підприємства, назва якого поки що не розголошується, через яке проверталася ця оборудка.
Йому та ще одному посадовцю держпідприємства висунуто підозру у привласненні та розтраті майна, перешкоджанні законній діяльності Збройних сил України, а також у службовому підробленні.
Запобіжний захід третьому спільнику заарештованих буде обрано пізніше.
Процесуальне керівництво в досудовому провадженні здійснює Спеціалізована прокуратура у сфері оборони офісу генерального прокурора.
«Працівники теруправління Державного бюро розслідувань, розташованого в місті Полтава, встановили, що експосадовець Міноборони та двоє керівників державного підприємства у 2022 році мали поставити на фронт 400 сертифікованих великокаліберних кулеметів. Однак замість якісної зброї у війська потрапили дешеві аналоги іноземного виробництва без маркування, не придатні для використання за призначенням, — повідомив подробиці резонансної справи речник теруправління ДБР у Полтаві Олександр Білка. — Буквально після першого чи кількох пострілів у них виходили з ладу механізми, вони не могли стріляти чергами, а це основна характеристика кулеметів. Через це наші воїни могли зазнати суттєвої шкоди».
Окрім того, було поставлено лише половину кулеметів від заявленої кількості.
Виходячи з того, що суд відбувається у Полтаві, за місцем розташування ТУ ДБР, яке займається розслідуванням справи, можна припустити, що несправні кулемети, швидше за все, були виявлені на Харківському чи Сумському напрямках, оскільки управління поширює свою діяльність, зокрема, на Сумську та Харківську області.
Судячи з даних, які сам Лієв оприлюднив у фейсбуці, йдеться про контракт №403/1/22/21 між Міноборони та ДП «Спецтехноекспорт», що входить до структури державної компанії «Укрспецекспорт» на постачання 400 кулеметів ДШК калібром 12,7 x 108 мм та ще 26 кулеметів типу КПВТ, а також різних набоїв та снарядів. Контракт уклали ще в березні 2022 року на суму 193 млн грн. Загальна ж вартість озброєння, що мало бути поставлене на фронт, перевищувала 6 млн євро.
ДОВІДКА
ДШК — перший радянський станковий великокаліберний кулемет Дегтярьова—Шпагіна під набій 12,7?108 мм, був прийнятий на озброєння Червоною армією в 1939 році. З того часу аналоги ДШК використовуються багатьма арміями пострадянських та постсоціалістичних країн. Нині на полі бою обидві воюючі сторони використовують модернізований варіант кулемета — ДКШМ.
КПВТ — великокаліберний кулемет Володимирова танковий — модифікований варіант однойменного піхотного кулемета для озброєння бронетехніки.
На мертвий вантаж документи надходили частинами
Як пишуть «Українські національні новини», посилаючись на власні джерела, «Спецтехноекспорт» підключив до виконання замовлення словацьку компанію ХХeurop s.r.o., що спеціалізується на постачанні різних видів військової техніки, а також на її модернізації.
Міністерство оборони без зволікань здійснило попередню оплату в 97% від суми контракту. Постачання мало бути здійснене в найкоротші терміни. Але щось пішло не так. Перша партія кулеметів ДШКМ 12,7 мм у кількості 200 штук виробництва словацької компанії Kolarms s.r.o., що забезпечує потреби у зброї власної армії, а також армій Чехії, Румунії, Болгарії, Угорщини та інших країн, надійшла лише у травні. Як на лихо, на неї не було експлуатаційної книжки (формуляру, в якому фіксується рух зброї, історія її перебування у військових підрозділах, результати перевірки бою, відомості про можливий ремонт тощо). А без цього, виявляється, міністерство не мало права передавати ДШК та КПВТ на фронт.
Тож замість того, щоб збивати ворожі шахеди в небі України, великокаліберні кулемети на цілих вісім місяців лягли мертвим вантажем на складі однієї з військових частин під Києвом. Лишень у червні «Спецтехноекспорт» отримав від іноземних партнерів необхідні документи, але тільки частину. Решта надійшла аж наприкінці листопада.
І то, якби т. в. о. директора Олександр Лієв особисто не зателефонував до словацьких партнерів, невідомо, скільки ще довелося б їх чекати. Зрештою військові фахівці частини, де зберігалися кулемети, винесли вердикт: «Кулемети якісні, комплектність дотримана». Після цього представники департаменту МОУ склали акт прийому-передачі, який Лієв завізував. І це відкривало зброї дорогу на фронт.
Принаймні так пояснював підозрюваний на своїй сторінці у фейсбуці (наразі її видалено) перебіг подій у той час, коли проти нього почалося слідство.
Отож кулемети пролежали без руху в Україні до січня 2023 року. Втім користі від їх застосування все одно не було, а, швидше, навпаки. Військові підрозділи почали скаржитись, що передані МО кулемети клинить.
Щодо решти 200 кулеметів, за які було перераховано кошти, то Лієв зазначає: «ДП «Спецтехноекспорт» повідомило, що не зможе їх поставити, оскільки хтось перекупив їх у постачальника, та запропонував повернути решту попередньої оплати.
11.09.2022 мною була виставлена претензія до ДП «Спецтехноекспорт» щодо непоставлених належним чином кулеметів. Вона містила вимогу повернути кошти і сплатити 44 млн грн штрафу і пені. Господарський суд стягнув з ДП «Спецтехноекспорт» гроші за непоставлені 200 кулеметів (98 млн грн) та половину штрафних санкцій — 22 млн грн. Вся сума зайшла на рахунок МО».
«Кров моїх побратимів — на ваших руках»
Ця історія зацікавила детективів ДБР. Колишнього посадовця Міноборони вони запідозрили в розтраті майна шляхом зловживання службовим становищем, вчиненій в особливо великих розмірах, та перешкоджанні законній діяльності Збройних сил України, яке призвело до тяжких наслідків (ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 114-1 КК України), що тягне за собою покарання у вигляді позбавлення волі на 15 років.
Підозрюваний планує оскаржити ухвалу суду. Своє затримання він називає безпідставним і заперечує всі звинувачення. У записаних відео, викладених на фейсбуці, чоловік заперечує свою провину, посилаючись на те, що замовлення й проплата великокаліберної зброї відбувалися до його призначення на посаду, а також вказує на військових експертів, котрі не виявили технічних неполадок кулеметів. Окрім того, зауважує, що «якість озброєння, доступного для закупівлі у перші місяці війни, була не завжди ідеальна».
«Так, а про що свідчить ця виправдальна заява? — запитує в коментарях під постом Лієва у фейсбуці ведучий радіо НВ, експерт з питань протидії російській дезінформації й ІДПСО проти України Дмитро Тузов. — Що в результаті закупівлі лише формуляри довозили 8 місяців, а кулемети лежали, а в подальшому «до ДВТП почали надходити рекламаційні акти з військових частин, у яких констатувалась наявність недоліків у поставлених кулеметах ДШКМ». Тобто, все погано, але пан Лієв знову молодець, бо взяв на себе сміливість (смілива ж людина!) підписати документи, я все правильно розумію?
Пане Лієв, знаєте, ви схожі на Штірліца, якого не має сенсу арештовувати, бо «він усе одно вивернеться». Тільки гроші на міни і снаряди — 1,5 мільярда гривень — кудись зникли через «Львівський арсенал», а мін і снарядів Сили оборони так і не побачили, а кулемети не стріляють, бо вони мають «недоліки», як ви написали. Може, це як мінімум не ваша справа — закуповувати зброю і боєприпаси для оборони України? Біда в тому, що всі ці ваші закупівлі — це не ваша особиста справа. Це проблема тих військових, які залишились і без мін, і без снарядів, і без кулеметів».
.png)
Кулемет КПВТ.
Фото — відкриті джерела.
Військовослужбовець із Кривого Рогу Олег Кім ставить питання руба: «А чого ви не пишете, що вам це наказали робити ті, хто вас призначав на цю посаду? Ви і ті, хто був до вас, просто саботували постачання кулеметів нам у ЗСУ. Формуляри нам були не потрібні — потрібні були кулемети. В Новосілці і Бахмуті... Кров моїх побратимів і на ваших руках...».
«Офіцери, які підписали прийомку товару неналежної якості, мають також понести кримінальну відповідальність!» — висловлює свою думку Артем Гріненко.
Провал на поліграфі
Нагадаємо, торік Олександр Лієв деякий час також сидів у СІЗО як підозрюваний у справі з розкрадання 1,3 млрд грн на закупівлі 100 тисяч мінометних пострілів (снарядів) для ЗСУ. Служба безпеки України 27 січня 2024 року повідомила, що за сприяння Міноборони викрила чиновників оборонного відомства і менеджерів «Львівського арсеналу», яких підозрюють у розкраданні державних коштів під час закупівлі боєприпасів.
За даними слідства, у серпні 2022 року чиновники уклали контракт на закупівлю оптової партії артснарядів з постачальником озброєнь «Львівський арсенал», після чого Міноборони перевело на рахунки підприємства всю суму, передбачену підписаним документом.
Після одержання коштів менеджмент компанії перерахував частину грошей на баланс однієї з іноземних комерційних структур, яка мала поставити замовлені боєприпаси в Україну, однак вона не відправила жодного артснаряда, а отримані кошти перевела на рахунки ще однієї афілійованої структури на Балканах.
Лієву і ще чотирьом фігурантам тоді було повідомлено про підозру у привласненні, розтраті майна або заволодінні ним шляхом зловживання службовим становищем, вчинених організованою групою.
Бажаючи довести свою чесність, експосадовець Міноборони попросив слідство у його справі провести експертизу на «публічному поліграфі». І... провалив її. На запитання, чи отримував він вказівку від керівництва на укладання контракту з «Львівським арсеналом» від керівників Міністерства оборони, Лієв не зміг дати чіткої відповіді, і вона, на думку поліграфолога, була неправдивою.
Тож 12 лютого Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду відправила Олександра Лієва у СІЗО до 8 квітня включно з правом внесення застави у 50 мільйонів гривень. За місяць, очевидно, після внесення застави, цей же суд відпустив його з-під варти під особисте зобов’язання.
Лієву і зараз нічого не завадить вийти на волю. Тим часом офіс генпрокурора працює над поверненням грошей до українського бюджету.
Чого не повернути, так це життя українців, які виявилися незахищеними перед ворожими дронами і перед атаками росіян на полі бою. Просто через те, що дехто в тилу елементарно наживається на війні.