Скандал у гімнастиці: Ілля Ковтун і його тренерка вирішили змінити громадянство

Випадки зміни вітчизняними спортсменами громадянства періодично траплялися в історії.

 

Звісно, жодного позитиву українському спорту вони не приносили, хоча й сприймалися доволі стримано.

 

Водночас рішення срібного призера Олімпіади-2024, спортивного гімнаста Іллі Ковтуна разом зі своєю тренеркою Іриною Горбачовою прийняти громадянство Хорватії спричинило в українському спортивному господарстві дуже багато шуму та емоцій.

 

Здається, найбільше обурюється цьому факту президент Національного олімпійського комітету України Вадим Гутцайт: «На зміну громадянства дивляться не з повагою. А коли ще й під час повномасштабного вторгнення, коли завдяки нашим Збройним силам ми живемо в Україні, захищаємо Україну на своєму міжнародному рівні на спортивному фронті, то взагалі неприйнятно».

 

Очільник вітчизняного НОК підкреслює, що країна виховала спортсмена й допомогла йому розвинути його власний талант.

 

«Тренерка Ірина Горбачова його підготувала, але країна вкладала кошти в його розвиток. Він ставав чемпіоном Європи, призером чемпіонатів світу, Олімпіади, підкреслю, від України. Тому дуже хочеться, щоб у такий важкий час наші спортсмени розуміли свою приналежність до нашої землі, що країна їм дала і що зробила, як допомогла». 

 

Народний депутат України, призер трьох Олімпіад з греко-римської боротьби Жан Беленюк каже, що Ковтун робить стратегічно неправильний крок, бо, незважаючи на привабливість фінансових пропозицій, на його думку, в іншій країні його сприйматимуть як заробітчанина.

 

Водночас титулована українська фехтувальниця Ольга Харлан більш виважено оцінює ситуацію й підкреслює: «Це рішення спортсмена, я не можу це коментувати. Я не знаю, якою була ситуація до цього, я не знаю, які там у нього були умови... Це все-таки більше тема до гімнастів».

 

Керівниця Федерації легкої атлетики України Ольга Саладуха закликає до стриманості й пропонує конструктивно аналізувати історію Ковтуна.

 

На її думку, зміна спортивного громадянства гімнастом матиме негативний вплив як для українського спорту, так і для іміджу самого гімнаста. Проте вона переконана, що кожен спортсмен має право ухвалювати для себе рішення про свою кар’єру самостійно. 

 

За словами Саладухи — бронзової призерки ОІ-2012, котра також є й народним депутатом від партії «Слуга народу», реакція на цей крок спортивної спільноти, глядачів, державних інституцій повинна бути зваженою, аби не посіяти зневіру серед атлетів. 

 

«Навпаки, слід докласти максимум зусиль, щоб мотивувати їх і далі залишатися в Україні та прославляти нашу державу на міжнародних спортивних аренах», — каже очільниця ФЛАУ.

 

Саладуха зазначає, що важливо зрозуміти причини такого кроку Іллі, щоб не допустити, аби такі явища стали масовими в українському спорті.

 

Ветеран української спортивної гімнастики Олег Верняєв, відповідаючи на запитання про причини рішення Ковтуна, зауважує, що не володіє всіма нюансами цієї історії.

 

«Якщо я не знаю всіх деталей — я не хочу відповідати, тому що я можу не до кінця розуміти суть проблеми. Але якщо подивитись на інтерв’ю Ковтуна та його наставниці й те, що вони казали, то дуже багато було запитань до нашої федерації», — каже Верняєв.

 

Слід додати, що у публічному просторі до старту паризької Олімпіади не раз з’являлася інформація про непорозуміння між наставницею Ковтуна та головним тренером команди.

 

Хай там як, а міністр молоді та спорту України Матвій Бідний визнає, що вітчизняні спортивні федерації й досі працюють за старими зразками.

 

«На жаль, у розвитку спорту, підготовці атлетів і функціонуванні федерацій ми досі залишаємося на рівні 90-х років. Радянська система вже давно зникла, але європейська демократична модель ще не збудована. Більшість федерацій не демонструють готовності чути спортсменів, бути відкритими і прозорими», — зауважує міністр.

 

На його переконання, управління федераціями має стати зрозумілими для всієї спортивної спільноти.

 

«Суперечки мають вирішуватися цивілізованим шляхом, а не хайпом у соцмережах і медіа. У таких умовах атлети й тренери будуть захищені, а їхнє слово — вагомим. І тільки так ми зможемо досягти нових перемог та зміцнити довіру до спорту як до однієї з найважливіших сфер суспільного життя», — додає Бідний.