Долар гривню береже: що відбулось із економікою України за 2024 рік

Про це пишуть у грудневому номері The Economist. Фінансові підсумки 2024 року досить цікаві.

 

Пересічні громадяни звикли міряти фінансову стабільність курсом долар/гривня та цінами на товари повсякденного вжитку.

 

Фінальний результат від Укр­стату щодо індексу споживчих цін ще очікуємо, але попередня оцінка фахівців — 12% річних.

 

І хоч зростання цін споживчого кошика трохи пришвидшилося під кінець року, такий показник цілком прийнятний для країни, яка веде війну. Курс гривні до долара США за рік змінився з 38,00 грн./$ до 42,03 грн./$. 

 

«Річна девальвація гривні 10,6% — це цілком помірно як для тих умов, у яких працює наша економіка», — вважає Тарас Козак, президент Інвестиційної групи Універ. Узагалі курсова стабільність не є проблемою для України.

 

«Велика вдячність нашим партнерам, які настільки перенаситили ресурсами Україну, що в нас сильно розпухли золотовалютні резерви, і курс буде такий, який захоче НБУ», — підтримує його думку фінансовий аналітик Віталій Шапран.

 

Золотовалютні резерви Нацбанку на кінець грудня 2024 р. становили $4,7 млрд. Це близько до рекордного показника. Попри те, що НБУ трішки відкрутив «краник» і за тиждень перед новорічними святами продав найбільший обсяг валюти на міжбанку — $1,625 млрд. Такими «ін’єкціями» регулятор втримує курсові коливання на ринку. 

 

До речі, з міжнародною підтримкою, яка 2024 року сягнула $41,7 млрд ($42,5 у 2023 р.) і виявилася на кілька мільярдів доларів більшою, ніж сподівалися, пов’язана ще одна несподівана тенденція — зменшення зовнішнього державного боргу, який на кінець 2024 року сягнув $163 млрд.

 

Цифра вражаюча, але не критична, якщо взяти до уваги, що переважна частка боргу від наших партнерів є довгостроковою і під невеликі відсотки.

 

Очікувалося, що державний борг становитиме 100% від ВВП, але маємо 86%. Як так може бути, коли чи не кожного дня ми чуємо про нові міжнародні позики?

 

По-перше, в нас досить великий борг від ЄС, і він девальвується за рахунок зміцнення долара до євро. Тільки за жовтень-листопад девальвація боргу становила $2,5 млрд, за грудень очікується ще $1 млрд.

 

По-друге, минулого року з усієї залученої міжнародної допомоги (а це понад $41,7 млрд) ми отримали $12,5 млрд у вигляді грантів, які не потребують повернення.

 

А наприкінці 2024 року український Мінфін і Світовий банк підписали угоду: США нададуть Україні $15 млрд, що забезпечені майбутніми доходами від заморожених російських активів.

 

«Якщо в 2025 році Україна отримуватиме переважно гранти від заморожених активів рф, то не здивуюся, що державний борг на кінець 2025 року опуститься до 80% ВВП», — вважає Данило Монін, в. о. директора Інституту прикладних систем і технологій.

 

Хоч як дивно, фахівці вбачають і небезпеку в щедрій фінансовій допомозі наших партнерів. «Міжнародна допомога створює ілюзію стабільності економіки. 2026 рік може стати роком суттєвого її скорочення, і тоді покладатися ми зможемо тільки на вітчизняний бізнес», — попереджає засновник групи компаній Advanter Group Андрій Длігач.

 

А от з вітчизняною економікою, а саме з політикою держави щодо її підтримки, — повний швах. За підсумками 2024 року Міністерство економіки прогнозує зростання ВВП на 4%. З них 0,64% є результатом реалізації політики «Зроблено в Україні» (або більш як 88 млрд грн). Це багато чи мало?

 

Згідно з дослідженням МВФ, у разі зниження корупції в Україні до рівня Румунії та Болгарії (країни-члени ЄС та НАТО) ВВП зросте на 0,85%. А якщо скасувати акти виконаних робіт, як пропонують фахівці, то ефект буде ще 0,6% ВВП.

 

Forbes Ukraine запитав підприємців про хороші та невдалі рішення влади у 2024 році. Серед найбільш вдалих рішень — запровадження електронного бронювання, підтримка української продукції, ставка на власне виробництво озброєння. Серед негативних — тиск з боку державних інституцій, непередбачуваність державної політики та відсутність структурних реформ. 

 

Уже не 30, а 60 відсотків підприємців вказують на проблеми, що створює бізнесу держава. Понад 15% підприємців заявили про посилення тиску з боку державних органів, а третина — про блокування податкових накладних.

 

Вітчизняний ВВП в 2024 році найбільший ефект відчув від програми «Доступні кредити 5-7-9», на яку було спрямовано у 2024 році 18 млрд грн. Це +0,422% ВВП.

 

І це дійсний показник того, чим треба займатись і що реально потрібно економіці в умовах війни й іще більше — в умовах відновлення! Далі йде програма «єОселя», ефект від якої оцінюється у 0,056% при фінансуванні в 1,8 млрд грн. Внесок субсидій на сільськогосподарську техніку в зростання ВВП оцінили у 0,043%, — це третя позиція з фінансуванням у 0,9 млрд грн.

 

«Потужний» результат показали підрахунки Мінекономіки за двома популістичними програмами: «Кешбек» приніс аж +0,001% ВВП, інша програма — «Тисяча Зеленського» — +0,023% ВВП. І це за офіційними даними!

 

Тобто результат обернено пропорційний тому пафосу, з яким ці програми запускали.

 

Є життєва мудрість виживання: «Дайте людині рибу, і вона отримає їжу на день, навчіть її ловити рибу, і вона отримає їжу на все життя». Гроші, що наразі дають наші партнери, — це ресурс не на проїдання, а для придбання великої кількості вудок, якими з часом ми маємо навчитись ловити рибу.

 

«Рішення, які ухвалюють державні діячі в останні два роки, або загалом не спрямовані на зміну пропорції в забезпеченні економічної стійкості на користь внутрішніх чинників, або дуже інертні й зі значним запізненням», — зауважує Богдан Данилишин, ексголова Ради НБУ.

 

Тому «1000» або «Національний кешбек» — це приховані субсидії, це «їжа, якої завтра може не бути». Інвестиції й досі не потрапили до ключових пріоритетів уряду і, тим паче, до пріоритетів банківської системи.

 

І все ж... ситуацію з економікою в нашій країні інакше, як дивом, не назвеш. Повсякденним, а не новорічним. Бо, попри війну, попри нездатність уряду розставити правильні інноваційні пріоритети, попри невгамовний популізм, — економічне життя вирує.

 

У святковому Буковелі — аншлаг. Абонемент для лижників на один день коштують від 1 тис. 800 до 4 тис. 400 грн, і це нікого не лякає. При тому, що ціни зросли на 25%, уперше за три роки повномасштабної війни в Україні зросла завантаженість готелів на свята до 90%.