А потім, у наступному житті... На що перетворюються ялинки та сосни після свят?

Понад один мільйон хвойних дерев, за даними Держлісагентства України, було вирощено на спеціальних плантаціях у 2024 році.

 

На початку грудня українці встигли придбати вже 44,5 тис. легальних ялинок.

 

Але й «нелегали» не забарилися: 30 грудня Опендатабот повідомив про 402 випадки незаконної вирубки новорічних дерев.

 

Маються на увазі не лише окремі спиляні сосни/ялинки, а й цілі насадження.

 

Та оскільки 2025 рік уже настав, різдвяно-новорічні ялинки у відрах з піском (легальні та не дуже) потроху відживають своє. Тому з 2 січня в Києві запрацювали 78 пунктів прийому ялинок і сосен. Так само, як і минулоріч, їх можна знайти в парках та скверах до 31 січня та принести своє дерево на переробку.

 

Директор Департаменту захисту довкілля та адаптації до зміни клімату КМДА Олександр Возний детально розповів на своїй сторінці у Facebook, що відбувається далі: «З пунктів збору хвойні дерева потрапляють на екологічну утилізацію. Там їх подрібнюють на щепу і потім використовують для мульчування лунок молодих дерев. Це робиться для збереження вологи влітку і захисту від перемерзання коренів рослин у холодну пору року».

 

Таким чином, минулої зими року кияни подарували друге життя майже 7 тисячам ялинок і сосен.

 

А як за кордоном? У столиці Австрії — Відні — таких пунктів прийому аж 583: всі бажаючі можуть принести свої дерева з 27 грудня до 13 січня і навіть таким чином зігрітися!

 

«Ці дерева будуть надіслані до Wien Energie — найбільшого регіонального постачальника енергії в Австрії. Згідно з інформацією з офіційного інтернет-порталу Stadt Wien, близько 140 тисяч дерев було спалено 2022 року, забезпечивши на місяць енергією 1 тис. 300 домогосподарств, оснащених електрикою, та 2 тис. 500 будинків з централізованим опаленням», — повідомив The Local Austria.

 

У Берліні, а саме в Берлінському зоопарку, дерева, що не встигли продати, теж мають своє особливе призначення: ними ласують слони, бізони, олені та інші.

 

Незвичайний запах, цікава форма та приємне поколювання дуже приваблюють тварин, тож вони використовують цей новорічний подарунок не лише як смаколик, а й як іграшку або ж особисту вичісувальну станцію. Це дуже позитивно впливає на їхнє ментальне та фізичне здоров’я.

 

Директор зоопарку Андреас Кнірім пояснив, що пожертви у вигляді ялинок вони не приймають, оскільки, перш ніж віднести дерева до вольєрів тварин, треба переконатися, що дерева свіжі та не вирощені на хімікатах.

 

Саме тому зоопарк має власних постачальників, які точно знають, які ялинки краще смакуватимуть братам нашим меншим та не зашкодять їхньому здоров’ю.

 

До речі, Черкаський зоопарк теж практикує дієту з непроданих ялинок і сосен: у 2021 році приймали навіть «використані» дерева, та рік потому вирішили відмовитися від цієї практики, бо містяни часто нехтували проханням працівників зоопарку не приносити ялинки з іграшками та іншими прикрасами на них.

 

В матеріалі «Суспільне Черкаси» завідувачка відділу ссавців Лідія Осадча розповіла, що деревами полюбляють смакувати олені благородні й плямисті, зубри, козулі європейські та кози (останні надають перевагу хрумкій корі).

 

Іншим тваринам сосни та ялинки пропонують задля противірусного то протигрипового ефекту, бо саме такий вплив свіжа хвоя чинить на їхні організми.

 

А в Київському зоопарку цього року ялинки не приймають узагалі, аби, як і в попередніх прикладах, убезпечити тварин від отруєння.

 

Представники зоопарку запевняють читачів, що тварини отримують «найкращі корми за індивідуальними раціонами», тож за їхній добробут не варто перейматися.