Сяятимуть завжди! ТОП найнезабутніших ялинок Києва

2004 рік видався багатим на політичні події та скандали: вибори президента, отруєння Ющенка, замах курячим яйцем на Януковича та його подальша «госпіталізація», наколоті апельсини і, звісно ж, Помаранчева революція.

 

Коли після другого туру президентських виборів команда Ющенка заявила про масштабну фальсифікацію голосування, українці вийшли протестувати на Майдан — так почався перший наймасовіший протест незалежної України.

 

Вулиці Києва і не тільки рясно замайоріли помаранчевим — особливо майдан Незалежності, де 22 листопада зібралися сотні тисяч мітингувальників.

 

Президентські вибори повпливали також і на оздоблення новорічної ялинки: вона сяяла синім та була прикрашена різноманітними іграшками оранжевого кольору, що було досить символічною ілюстрацією тогочасних подій.

 

А інші куточки столиці були вдекоровані штучними помаранчевими ялинками, що ніби віщували результат виборів. 

Ялинка 2011-2012 рр. закріпилася в народі як найхимерніша — 40-метровий пластиковий конус, оздоблений горизонтальними колами дуже специфічних у поєднанні кольорів, опинився на майдані Незалежності 19 грудня. 

 

Мало того, що на цей «витвір мистецтва» виділили 950 тис. гривень, — 400 з них узяли з міського бюджету, що лише підсилило градус невдоволення громадян. Тож вони вирішили відігратися, створивши безліч мемів, які в ті часи називалися фотожабами.

 

Бідна «йолка» побувала в ролі дорожнього конусу, дитячої іграшки-пірамідки, морозива в ріжку, ракети, що злітає в небо, її навіть порівняли з вінком, який у 2010-му впав на Януковича біля пам’ятника Невідомому солдату в Києві. 

 

Та на цьому її страждання не закінчилися: раптово «дерево» демонтували через «неправильно розташовані гірлянди». Пізніше кияни та гості столиці побачили новий варіант — тепер гірлянди було розташовано... навскоси, і це утворило ромбовий візерунок. Чи покращився чийсь вміст гаманця після таких «вражаючих» змін — питання риторичне.

Дерево 2013-2014 рр. повністю віддзеркалило тогочасні події — сотні тисяч людей по всій Україні вийшли на мітинги, що згодом переросли у Революцію гідності.

 

У столиці все почалося з кількох сотень осіб, які 21 листопада 2013 року вийшли на майдан Незалежності на знак протесту проти рішення влади про призупинення підготовки до асоціації з ЄС. 

 

Завдяки розголосу в соцмережах та вдалій рекламі маркетолога Володимира Коломійця ввечері того ж дня на мітингу налічувалося вже 1,5-2 тисячі людей, в основному студентів.

 

Усі сподівалися, що Янукович усе ж підпише Угоду, та, коли цього не сталося, протестувальники почали вимагати його відставки, за що на них учергове натравили бійців спецпідрозділу «Беркут».

 

У спробі «зачистки» Майдану від прихильників євроінтеграції вони травмували більш як сотню студентів, а багатьох заарештували. 

 

Усе це влада намагалася приховати за необхідністю монтажу ялинки — звідси й розгін мітингу. Та подібна жорстокість лише підсилила гнів народу, тому 1 грудня до 1,5 млн людей у Києві вийшли на протест проти безкарності діянь «беркутні».

 

Незавершене дерево частково розібрали на барикади та прикрасили прапорами — переважно України, та на деяких фото з місця подій вгадуються обриси прапорів Великої Британії, Канади, Польщі, Сакартвело, Угорщини, Фінляндії, Німеччини, США, Австрії, Італії, Нідерландів та ЄС.

 

Ця ялинка стала не лише символом змін та відродження нашої нації, а й «найстійкішою», бо простояла на Майдані аж до 14 серпня 2014 року.

Після Революції гідності 2014 року місце встановлення головної ялинки столиці перенесли до Софіївської площі. Це рішення виявилося більш ніж вдалим для святкового дерева 2021-2022 років: тему святкової локації присвятили Різдвяній дивоночі, коли народився Ісус Христос, а облаштували все просто біля храму Софії Київської.

 

Ця пам’ятка української архітектури вирізняється тим, що стала однією з небагатьох уцілілих споруд часів Русі, внесена в перелік світової спадщини ЮНЕСКО як одна з найголовніших християнських святинь Східної Європи та стоїть уже більш як 1000 років. Дійсно, кращої локації годі й уявити. 

 

Біля 31-метрової ялинки встановили найбільший, за визначенням «Радіо «Свобода», вертеп у світі, присвячений народженню Ісуса у Вифлеємі. А довкола розташувалася купа сувенірних яток, де також продавали різноманітні смаколики: пряники, льодяники, глінтвейн та багато іншого.

 

На відкритті своїми перлами не міг не порадувати людей мер Києва Віталій Кличко, який трохи поспішив із відліком, коли мали запалити святкові вогні, і пропустив цифру 2, через що повторив «один» двічі.

 

Я й сама була присутня під час цього дійства — натовп добряче посміявся. Але враження від побаченого це аж ніяк не змінило — гірлянди з прикрасами мали незабутній вигляд, а лапатий сніг, що так вдало почав падати, лише доповнив атмосферу казковості.

 

Того року в Києві поставили ще одну ялинку — особливу, для полеглих героїв, що брали участь у Революції гідності та російсько-українській війні. Справжня сосна гордовито стояла біля Стіни пам’яті, прикрашена іграшками родичів загиблих та волонтерів.

У 2022 році, в добу невизначеності, постійної небезпеки та люті на ворога, українці все одно не забули про свято: у Києві після довгих обговорень та суперечок все ж таки вирішили поставити святкову ялинку.

 

Невеличка, 12 метрів заввишки, вона сяяла енергоощадними гірляндами, синьо-жовтими кулями та білими голубами. Замість класичної зірки на верхівці розмістили тризуб — усе це випромінювало силу та жагу до свободи, що не лишилося непоміченим за кордоном: за рейтингом видання ВВС, «Ялинка незламності» посіла 5-те місце в топі найкращих ялинок у світі.

 

Приємно згадувати, що, попри блекаути та регулярні ракетні атаки рашистів, ми вкотре показали не лише росії, а всьому світові, що, хоч би якою непроглядною була темрява, українські кольори та тризуб сяятимуть, не зважаючи ні на що.