Модель у STEM-форматі: на Кіровоградищині юні конструктори створюють роботів та експериментують

У Компаніївській громаді Кіровоградської області відкрили гурток, де діти можуть навчитися і самостійно запрограмувати, скласти і роздрукувати на 3D-принтері власні роботизовані моделі.

 

Увесь процес, на перший погляд, нагадує гру з технологічно ускладненим дитячим конструктором.

 

Але, незважаючи на візуальну легкість, ці заняття допомагають учням познайомитися з інтегрованою системою, що розкриває базові секрети ІТ-індустрії.

 

Нині тут уже випустили першу групу юних винахідників, місця яких одразу зайняли новачки.

 

STEM-клас із конструювання, робототехніки та 3D-моделювання громаді допомогла створити Програма USAID DOBRE, за участі якої тут продовжує розвиватися також сучасний молодіжний простір та інші проєкти. 

Бажання компаніївських школярів займатися у новому STEM-класі найточніше охарактеризувала директорка селищної комунальної устано «Центр культури та дозвілля» Катерина Даум.

 

«Діти приходять і очима просять, аби їх теж записали до гуртка, — каже вона. — Зараз у нас дві групи віком від 12 до14 років та 14-18 років, які займаються двічі на тиждень — у вівторок і четвер».

 

Ті, хто мріє теж спробувати себе в ролі ІТ-конструктора, чекають своєї черги. Тривалість навчального курсу — 20 годин. Тобто близько трьох місяців.

 

Інноваційний проєкт Компаніївській громаді вдалося втілити у життя завдяки підтримці від компоненту місцевого економічного розвитку Програми USAID DOBRE.

 

STEM-клас був відкритий кілька місяців тому і став продовженням практики спільної реалізації ідей, що підтримуються більшістю місцевих жителів. 

 

Упорядкували цифровий простір у колись суміжній кімнаті, яку відокремили спеціальною перегородкою. Коштом громади (йдеться про 88 тисяч гривень бюджетних коштів) у приміщенні зробили ремонт, провели систему освітлення, вставили пластикове вікно, придбали шафи.

 

У свою чергу Програма USAID DOBRE передала сучасні меблі, інтерактивну панель, конструктори, ресурсні набори LEGO, 3D-принтери, потужні ноутбуки та інше обладнання на загальну суму понад один мільйон гривень.

 

«Ця ініціатива для нас нова, — розповів заступник селищного голови з питань діяльності виконавчих органів ради Роман Снєсарь. — Для дітей тут усе цікаво. Вони зараз усі сучасні, люблять гаджети, люблять програми, люблять користуватися програмним забезпеченням. Графік побудований так, що дві групи займаються одна за одною. Так, поки одні закінчують, інші вже стоять під дверима, бо не можуть дочекатися, аби скоріше потрапити на заняття». 

 

Навчання у STEM-класі для всіх безкоштовне. Із новітніми технологіями учням допомагає розібратися кандидат технічних наук, доцент кафедри біокібернетики та аерокосмічної медицини столичного університету Дмитро Барановський. Уроки він проводить на волонтерських засадах. 

STEM-програми цікаві тим, що поєднують у собі науку, технологію, інженерію, програмування і технічну творчість. Для дітей це чудова нагода самостійно проекспериментувати з новими формами, розвиваючи логіку, фантазію, уяву і власну майстерність.

 

Подібні навички допоможуть майбутнім «айтішникам» не лише обрати свій напрямок у багатогранній ІТ-індустрії, а й пізнавати «ази» майбутньої професії.

 

«Гурток спрямований на підвищення IT-грамотності дітей та підлітків, — каже Роман Снєсарь. — Також це дасть змогу визначитись із подальшим вибором професії. Ми ж усі знаємо, що майбутнє за інформаційними технологіями. Нам украй необхідні фахівці, які управляють дронами та володіють іншою комп’ютерною технікою». 

 

Варіацій на тему «майбутня професія» тут дійсно чимало. За словами Дмитра Барановського, діти можуть, наприклад, створити робота з рукою-протезом і запрограмувати його на виконання певних функцій.

 

Не виключено, що це вміння відкриє їм шлях до біологічної інженерії, яка набуває все більшої популярності. Водночас, сконструювавши робота — танцюриста або робота-прибиральника, можна всерйоз захопитися радіотехнікою.

 

«Ми спочатку складаємо різні моделі, а потім «оживляємо» їх, — каже Дмитро. — Діти при цьому можуть скористатися стандартною програмою, а можуть вигадати для свого зразка спеціальні функції, самостійно проявивши творчість. Як правило, вони роблять щось своє. Фантазія в них працює навіть краще, ніж у мене». 

Мистецтво оживляти роботів.

 

Багато можливостей відкриває перед учнями класу і 3D-моделювання, за допомогою якого можна створювати будь-які віртуальні об’єкти, починаючи від архітектури та дизайну і завершуючи персонажами для відеоігор або анімації.

 

«Ми, зокрема, виготовляємо штампики для нанесення фарби, — каже викладач. — Вони певною мірою теж використовуються у творчому процесі». 

 

За словами Катерини Даум, найчастіше діти моделюють у 3D-програмі якісь іграшки, брелоки, значки. Потім роздруковують на принтері і забирають із собою.

 

«Був у нас невеличкий ярмарок, — каже вона. — То учні спочатку зробили презентацію для своїх батьків, а в підсумку потім продавали свої доробки». 

 

Перші випускники отримали сертифікати, які стимулюватимуть їх учитися далі. В принципі, вони могли б поглиблювати знання і в цьому гуртку, якби там з’явився ще й 3D-сканер.

 

«Це було б добре для подальшого розвитку STEM-класу, — каже Дмитро. — Діти б не лише створювали моделі вручну, як зараз, а й щось відскановували та робили копії, відредагувавши їх. Найближчим часом я покажу їм, як це можна зробити за допомогою смартфона. Але якість тут буде не надто висока». 

 

Є ідеї щодо розвитку цифрового простору і в Катерини Даум. На її думку, сюди варто закупити додаткові LEGO, оскільки сьогодні за стартові набори у класі садять по 8-9 осіб, у той час, коли бажаючих потрапити на урок значно більше.

 

«Ми також зрозуміли, що нам потрібен іще один 3D-принтер із трошки більшою матрицею, ніж є зараз, — каже вона. — Над цим варто працювати далі, оскільки діти просто в захваті від занять». 

 

Звісно, будь-який проєкт потребує постійного розвитку. Але технічний рівень того обладнання, яке громада отримала від Програми USAID DOBRE, й наразі досить високий.

 

Як повідомив Дмитро Барановський, навчаючись свого часу в Київському національному авіаційному університеті, про такі прилади він міг тільки мріяти.

 

«Незважаючи на те, що комп’ютерні технології тоді вже почали активно впроваджуватися в життя, нам про них розповідали буквально «на пальцях», — запевняє він. — Сьогодні ж сучасне обладнання є і в університеті, і в гуртку. Причому воно сумісне. Це великий плюс». 

За шість років співпраці Компаніївська громада і Програма USAID DOBRE спільно реалізували чимало проєктів, пов’язаних із комунальною сферою, безпекою, медициною, культурою, освітою.

 

А останнім часом тут велику увагу приділяють дітям і молоді, створюючи умови для їх дозвілля і розвитку. Скажімо, ще до широкомасштабної війни в Компаніївці відкрили вуличний молодіжний простір, де виступають місцеві барди, організовують різні ігри, фестивалі, майстер-класи, демонструють кінофільми просто неба. 

 

Аби впорядкувати цей майданчик, селищна рада поставила лави і провела світло, а Програма USAID DOBRE передала апаратуру, яку можна перевозити за потреби в інші місця.

 

Завдяки технічній мобільності музично-акустичного обладнання працівники Центру культури та дозвілля разом із творчою молоддю тепер об’їжджають усі населені пункти, включаючи найвіддаленіші куточки громади.

 

«Ми рухаємося від села до села з дитячими програмами, даруючи всім позитивні емоції, — каже пані Катерина. — Сьогодні це надзвичайно важливо, адже діти дуже страждають від війни. Влітку, наприклад, проводили казко-фести зі справжніми казковими героями. З обладнанням, яке тепер маємо, зробити це нескладно. Вкинули все в автобус і поїхали». 

 

Цього року молодіжний простір значно розширився ще й завдяки приміщенню в Центрі культури та дозвілля. Кімнату площею 240 квадратних метрів поділили на три зони і обставили меблями та сучасною технікою.

 

Новий проєкт тут називають майданчиком для обміну думками, ідеями, досвідом, а також місцем, де молоді люди зможуть реалізовувати свої таланти, отримувати неформальну освіту, втілювати в життя волонтерські ініціативи. Одним із перших масштабних заходів, що тут недавно відбувся, став фестиваль української хустки.

 

«Ми тільки завершили реалізацію проєкту, — повідомив Роман Снєсарь. — Зараз проводиться відповідна промоція. Цей задум належить винятково нашій молоді. Вони самостійно обговорювали всі деталі, брали участь у робочих групах». 

 

Нещодавно в Компаніївській громаді також запрацювала молодіжна рада, а в листопаді депутати зголосилися ввести до штатного розкладу і посаду молодіжного працівника.

 

Осилити всі організаційні проблеми молодим активістам допомагає ГО «Агенція сталого розвитку «Хмарочос», працюючи в межах проєкту «Голос громади в місцевому самоврядуванні» Програми USAID DOBRE. 

 

Матеріал підготовлений редакцією газети на замовлення Українського кризового медіа-центру та став можливим завдяки щирій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID). Зміст є відповідальністю Глобал Ком’юнітіз (Global Communities) і не обов’язково відображає точку зору USAID чи Уряду Сполучених Штатів.