«Ковзанка» за твором Сінтії Черняускайте: театр «Золоті Ворота» покаже виставу про дорослішання дорослих

У Київському академічному театрі «Золоті Ворота» покажуть тонку психологічну виставу «Ковзанка», режисера Дмитра Леончика за твором литовської письменниці, журналістки, драматургині Лаури Сінтії Черняускайте.

 

Жанр визначили як «хвилювання на одну дію». Прем’єра відбудеться 20-21 грудня.

 

За сюжетом, молоде подружжя Фелікс і Лючя переживає кризу — стосунки втрачають емоційний шал, видаються нудними. Одного дня Лючя розповідає Феліксу, що закохалася в іншого.

 

Зізнання дружини ніби повертає чоловіка в минуле і змушує пригадати складну історію кохання батьків, які відчували справжній вир пристрасті, але зрештою мали прийняти розчарування та зраду.

 

Досліджуючи своє ставлення до драми батька й матері, Фелікс починає розуміти: до цього моменту він не міг щиро любити й бути любленим, адже «доросле» кохання неможливе без прийняття і прощення.

 

Режисер Дмитро Леончик розповідає, що твір Лаури Сінтії Черняускайте відгукнувся йому саме зараз, оскільки багато українських родин роз’єднані через повномасштабну війну. І щодалі людям, які раніше мали спільну унікальну історію, складніше знаходити порозуміння.

 

«Наша вистава — про випробування родинних стосунків у турбулентні часи. Якщо послуговуватись метафорами, на які багата п’єса, то ставимо про те, як двоє людей спершу утворюють своє унікальне «море» (з шаленими хвилями, глибиною), а згодом намагаються його зберегти — навіть у найскладніші часи, коли на їхньому «морі» настає «нудний штиль», — коментує режисер Дмитро Леончик.

Назва вистави має кілька значень — це й одна з ключових локацій, і метафора ставлення героїв до життя.

 

«Ковзанка — це натяк на постійний рух води, полярні стани серця людини. Жага — коли ти закипаєш і виділяється пара. Згодом пара трансформується в дощ, який створює море, а потім воно замерзає. Від того, що нам бракує жаги, ми знову розкатуємо свою ковзанку — перетворюємо лід на пару. І це безкінечна така історія», — каже Дмитро Леончик.

 

У виставі грають: Віталіна Біблів, Христя Люба, Артем Пльондер, Дар’я Пльондер, Інна Скорина-Калаба, Антон Соловей та запрошений актор — Юрій Кулініч (Малий драматичний театр).

 

Твори Лаури Синтії Черняускайте перекладені багатьма мовами, зокрема словенською, болгарською, українською, італійською, англійською. «Ковзанку» (в оригіналі — Liuce ciuozia («Лючя ковзає») авторка написала на початку 2000-х.

 

Окреслила в ній низку проблем і викликів у стосунках сучасної родини, як-то: емансипація жінки і як вона трансформує стосунки; відповідальність за власний вибір і повага до вибору партнера/рки; скороминущість закоханості і свідомий підхід до збереження кохання; вплив стосунків з батьками на особисте життя людини.

 

2004 року драма стала переможницею берлінського театрального фестивалю Theatertreffen. Український переклад «Ковзанки» вийшов 2020 р. у видавництві Анетти Антоненко. 

 

Ганна ГОЛД