Робота на майбутнє: як гандбольна збірна України зіграла у фіналі ЧЄ-2024

На старому багажі, що залишився від легендарного київського «Спартака», жіночий гандбол незалежної України досяг пристойних результатів.

 

У 2000 році українські гандболістки здобули «срібло» континентального форуму, а в 2004 році святкували виграш олімпійської «бронзи».

 

Утім відтоді вітчизняний жіночий гандбол почав відчутно буксувати.

 

І думали в збірній уже не стільки про медалі, як про саму участь у великих міжнародних турнірах.

 

Так, свого шансу знову зіграти на ЧЄ українські гандболістки чекали десять років.

 

«На чемпіонаті Європи-2014 я грала в ролі дебютантки і мріяла ще раз потрапити на цей турнір, — і ось моя мрія здійснилася», — зазначила перед стартовим матчем ЧЄ-2024 лідерка «синьо-жовтих» Тамара Смбатян.

 

У заявці на ЧЄ-2024 Смбатян була єдиною, хто мав досвід гри за збірну України на єврофорумі десятирічної давності.

 

Як і годиться досвідченій виконавиці, на цьогорічній європершості Тамара (представниця угорської «Альби Фехервар») грала в складі «синьо-жовтих» першу скрипку і в підсумку з 18 голами стала найрезультативнішою гравчинею української команди на стадії попереднього групового етапу ЧЄ-2024.

 

А на ЧЄ-2024, господарями якого виступили одразу три країни — Австрія, Угорщина та Швейцарія, керманич збірної України Борис Чижов повіз багато молоді, котрій, поміж іншого, довелося замінити тих ключових гравчинь, які незадовго до старту Євро вибули через травми.

 

Дебютні матчі за національну збірну України в австрійському Інсбруку провели одразу п’ятеро гандболісток. При цьому основу збірної становили представниці іноземних клубів — Угорщини, Словаччини та Румунії.

 

Вітчизняну ж першість репрезентували дівчата з «Галичанки», «Карпат» та «Спартака».

 

Не маючи досвіду виступів на великих турнірах, українські збірниці на ЧЄ-2024 відчутно хвилювалися та багато помилялися.

 

«Фізичний стан добрий, але завдання тренерського штабу — допомогти дівчатам подолати мандраж», — наголошував перед відповідальними стартами один з наставників української збірної Андрій Мельник.

 

Зрештою, дива не сталося. Бо, як відомо, досвід — це справа наживна і кількох поєдинків з командами високого рівня для досягнення високих спортивних результатів у професіональному спорті замало.

 

Водночас поєдинки попереднього групового етапу зі збірними Німеччини, Ісландії та Нідерландів стали для українських гандболісток хорошими уроками.

 

«Треба вдосконалювати техніку, покращувати реалізацію. У нас іще не до кінця награні ігрові зв’язки, але дівчата демонструють бажання. Багато є над чим працювати», — говорив після перших матчів на Євро Борис Чижов.

 

Зрештою, збірна програла всі три матчі попереднього групового турніру. Вже після двох перших невдач (у матчах проти Німеччини та Ісландії) підопічні Чижова втратили всі шанси на вихід із групи.

 

У поєдинку проти Нідерландів — збірної, котра виграла ЧС-2019 — українки не мали турнірних обтяжень і грали, можна сказати, у своє задоволення. У цьому матчі були і дебюти за збірну, й прем’єрні голи.

 

«Це мій перший чемпіонат Європи в житті. Враховуючи, що я недавно почала грати за збірну. Але для мене це досвід, це європейський досвід, це ігри з топкомандами Європи. Це дуже круто, я надзвичайно рада», — зауважила Валерія Нестеренко з ужгородських «Карпат».

 

При цьому Борис Чижов наголосив, що вже сам факт повернення збірної України на чемпіонат Європи після великої перерви — це великий крок для вітчизняного гандболу.