Історія
Розмову в Українському домі з 20-річними українцями Віктор Андрійович почав зі справедливої заяви: «Ми маємо викрадену історію. З України вивезені всі списки та літописи віком XVст. і нижче. І те святе письмо, наші першоджерела ми вже навряд чи матимемо змогу побачити. Росія вкрала наше ім’я, наших героїв, історичні події, літературу, малярство, навіть музичну складову. І кожне покоління, починаючи ще з Київської Русі, задається одним-єдиним питанням: «А куди ми йдемо?».
Та чим соціалізованішою стає людина, тим краще вона розуміє, що її доля переважно залежить від долі спільноти, в якій вона живе: «Якщо твоя спільнота програла, май на увазі, що перший, хто програє, — це ти».
Ще Тарас Шевченко намагався у своїх творах достукатися до українців, наголошуючи, що коренем нашого лиха є москва: «Мій любий краю неповинний! За що тебе Господь кара, Карає тяжко. За Богдана Та за скаженого Петра», — натякаючи на Березневі статті 1654 року, які Богдан Хмельницький підписав із московією, та Петра І, через якого десятки тисяч українських козаків і селян загинули в муках заради будівництва так званого «вікна в Європу» — міста санкт-петербург.
Тому кожен національний рух ХХ ст. дуже швидко приходив до формули «Подалі від москви» — країни, як висловився Ющенко, червоного фашизму. Країни, де немає свободи слова, де зі свічкою вдень не знайти вільного журналіста.
Ганну Політковську з дівочим прізвищем Мазепа, яка відкрито виступала проти діяльності путіна, застрелили в під’їзді власного будинку. Між іншим, у день народження вже згаданого диктатора. Великий гуманіст Ілля Еренбург колись сказав таку річ: «Щоб перемогти ворога, його потрібно ненавидіти».
І все, що росія зробила за 350 років, заслуговує на усвідомлену ненависть.
Події 2004 року
Коли тривали вибори президента, метою Ющенка було не лише закріпити довіру областей, які проголосували за нього, а й переконати ті області, що зазнали русифікації та проголосували за Януковича, зробити те саме.
Він згадує, як прагнув уникнути громадянського протистояння: «Коли біля стадіону Лобановського наші опоненти поставили намети й привезли з Донбасу декілька потягів людей, не лишивши їм ані води, ані їжі, перше, що зробив наш Майдан, — приніс тим людям воду й продукти харчування. І сказали: «Хлопці, ви можете тут стояти скільки потрібно, але майте на увазі, що нас хочуть протиставити. Насправді ж ми всі хочемо одного — красивого й достойного життя в майбутньому».
Цей Майдан поставив основи нової політики, яка полягає в тому, що якщо люди прагнуть гідного життя, то мають подивитися на закордоння та його демократичне суспільство. Таке суспільство можна отримати за допомогою двох пунктів: вирішити національне питання та забезпечити волю та свободу вибору.
Якщо з другим пунктом усе й так зрозуміло, то що ж таке вирішене національне питання? Віктор Ющенко вважає, що це про глибоке внутрішнє національне усвідомлення, яке включає внутрішню гармонію та любов одне до одного. Але за один президентський термін неможливо «перевиховати» всіх українців.
Він навів як приклад Польщу, якій за 150 років вдалося знайти вичерпну відповідь на всі запитання — політичні, мовні, культурні чи релігійні, і звучить вона так: «Поляк єден».Так само маємо зробити й ми — стати єдиними в усьому.
Війна
Українці за 350 років знущань досі розмовляють українською мовою та співають українських пісень — не кожна країна могла б таке витримати. Як писала Ліна Костенко: «Нації вмирають не від інфаркту — спочатку їм відбирає мову».
На думку Віктора Ющенка, головним переговорником в Україні є солдати, які виконують найсвятішу справу. «Ми зараз робимо те, що хотіли зробити Мазепа, Бандера, Волошин та Петлюра. Це бій не легковажний, не коротесенький — це бій за всі 350 років».
Але варто спочатку визначити, що таке перемога. Навіть повернення до кордонів 1991 року — це лише її частина. Якщо ж світ зупиниться лише на цьому, то просто продовжить та посилить політичні та мілітарні позиції росії на найближчі 5-10 років. У такій країні демократія не переможе — на заміну путіну прийде путін №2.
Має відбутися глобальна зміна світового порядку, де російська агресія більше не матиме підтримки чи виправдань. І тоді вже можна буде казати про перемогу.
Олеся МАЗУРКОВА
