Городнє бадилля й опале листя жителі Вознесенської громади Миколаївської області вже кілька років поспіль вважають не сезонним клопотом, а цінною сировиною. З органіки, яку раніше спалювали або звозили на полігон, тепер шляхом компостування виготовляють природне добриво. Реалізувати цей проєкт вдалося після того, як вознесенці перемогли у всеукраїнському конкурсі «Наша громада», що проходив за підтримки Програми USAID DOBRE. Отримані кошти дозволили запустити процес створення інтегрованої системи поводження з твердими побутовими відходами, який успішно триває й сьогодні.
«Компостуй — громаду гуртуй»
У Вознесенську і прилеглих селах важко знайти домогосподарство, де б не було городу і власного садка. Традиція вирощування овочів та фруктів тут триває з діда-прадіда і є економічною основою району. Але, окрім доходу, аграрний сектор приносить ще й суттєві екологічні проблеми, оскільки відходи виробництва потребують грамотної утилізації. Донедавна городнє бадилля і опале листя спалювали у дворах або масово відвозили на полігон, який влітку від спеки теж починає горіти. У результаті навколишні населені пункти вкриваються їдким димом, що дуже шкідливий для здоров’я.
Аби вирішити цю проблему, у Вознесенську підготували проєкт «Компостуй — громаду гуртуй» і взяли участь у конкурсі, організованому Програмою USAID DOBRE. За отримані півмільйона гривень у місті придбали перших 100 компостерів і подрібнювачі гілок, а також провели спеціальні заняття для всіх, хто погодився виготовляти органічні добрива у себе вдома. «На сьогодні компостери від нас отримали вже тисяча домогосподарств. Але є і домовласники, які почали компостувати самостійно, популяризуючи цей напрям, — повідомила секретар Вознесенської міськради Вікторія Бальцер. — У підсумку ми на 20 відсотків зменшили кількість органіки, що викидається на смітник. Сьогодні маємо громаду, де восени не горять багаття».
Компостери стали невід’ємною частиною життя Вознесенської громади.
Окрім зменшення кількості шкідливих викидів в атмосферу, що вже є великим досягненням, тут отримали і суттєвий фінансовий зиск. Раніше у місті виділяли з бюджету мільйон гривень на те, аби вивезти органіку на полігон. Тепер витрати значно скоротилися. До того ж, отримані шляхом компостування добрива — це фактично унікальний гумус. Чим вищий його вміст, тим краще ґрунт зберігає вологу і менше потребує поливів.
Відродження напівзабутої технології заохотило чимало мешканців громади розвивати органічне городництво. Їхня продукція коштує дорожче, але є справжньою знахідкою для тих, хто дбає про власне здоров’я. «Фактично ми маємо справу з круговою економікою, — каже Вікторія Бальцер. — Тобто домовласники переробляють відходи свого виробництва на ресурс і знову використовують у своєму бізнесі».
Для реалізації цього проєкту Програма USAID DOBRE додатково передала 70 компостерів і більше 500 сміттєвих контейнерів. Активно використовуються і придбані раніше подрібнювачі гілля, оскільки утвореною щепою обігрівають кілька міських установ.
Головне почати
Самостійно виготовити компостний ящик чи яму неважко, тому цей спосіб у Вознесенську практикувався здавна. За словами завідувачки сектором зовнішніх зв’язків та проєктної діяльності відділу стратегічного планування та розвитку міськради Юлії Гуртової, органічні відходи завжди складала її бабуся і батьки. Продовжуючи родинну традицію, вона облаштувала у власному домогосподарстві одразу два компостери і зараз узагалі не користується хімічними добривами. «Отриманої біомаси мені вистачає для того, аби підживити все — і город, і садок, і квітники, — каже пані Юлія. — Вся продукція — екологічно чиста. Хімію не купуємо зовсім, хіба що для того, аби покропити колорадських жуків. Загалом процес компостування триває від пів року до року. Але якщо є потреба отримати добрива швидше, можна використовувати спеціальні біологічні препарати або каліфорнійські червоні черв’яки. Урожайність після такого підживлення досить висока».
Сьогодні у Вознесенській громаді компостери є не лише у приватних господарствах, а й у школах, дитячих садках та біля інших установ. Потужна інформаційна робота, підтримана Програмою USAID DOBRE, продовжується далі, тому число бажаючих розвивати давню традицію постійно зростає. Більше того, ця практика збагатилася новими ідеями. Недавно тут почав діяти проєкт «Урожайний шлях», який заохочує місцевих жителів встановлювати у садибах теплиці. Основою нового задуму є компостування, а також технологія «теплі грядки», яку розробив винахідник з Тернопільщини Володимир Розум. Поєднання обох методів дає високі врожаї екологічно чистих овочів, що для тепличного виробництва є певним досягненням.
Цікаво, що до впровадження програми «Урожайний шлях» приступили з початком широкомасштабного вторгнення Росії, коли до Вознесенської громади переїхало майже 4 тисячі мешканців прифронтових регіонів. Для життя вони обирали переважно приватні будинки, тому в міськраді вирішили допомогти людям адаптуватися в нових умовах саме через городню справу. «Тоді ми подумали, що найкращим способом інтеграції буде заохочення до агровиробництва, — каже Вікторія Бальцер. — А щоб заохочення відбулося, проводили навчання з вирощування овочів, а також надавали невеликі гранти у розмірі 20 тисяч гривень. Нині ця сума зросла вдвічі. На ці кошти усі бажаючі можуть налагодити власне тепличне виробництво. Отже, ми вирішили одразу дві проблеми. Люди отримали певну зайнятість і мають власні продукти харчування. Надлишки овочів можуть продавати на місцевому ринку».
До речі, вирішити проблему зайнятості ВПО громаді сьогодні допомагає і Програма USAID DOBRE. У Вознесенську невдовзі відкриється пекарня, де робочі місця отримають люди, що змушені були починати життя з нуля. Зараз вони пройшли спеціальне навчання. Запрацює тут і сучасний реабілітаційний центр, у якому зможуть поправити здоров’я військовослужбовці, внутрішньо переміщені особи і всі, хто потребує такої допомоги. Обладнання для обох закладів було закуплене на кошти Програми USAID DOBRE. Загалом партнери за шість років плідної співпраці вже реалізували 11 успішних проєктів.
Від давньої традиції до сучасного кластера
Місцевий полігон твердих побутових відходів перевантажений органікою, що складає майже 60 відсотків від його загального вмісту. Запроваджений метод компостування значно пом’якшив цю проблему, але не вирішив її остаточно. Саме тому фахівці розробили проєкт будівництва компостного кластера, який дозволить сортувати і переробляти на цінне добриво харчові відходи, рослинні залишки, листя, траву та інші матеріали, що містять органічні речовини.
Як повідомила Юлія Гуртова, для реалізації задуму громада вже виділила земельну ділянку біля полігону ТПВ, підготувала презентаційні матеріали і активно шукає фінансової підтримки для закупівлі необхідного обладнання і техніки. Рік тому на сесії Вознесенської міськради було також прийнято рішення про ініціювання співробітництва у сфері поводження з органічними відходами з п’ятьма сусідніми громадами — Веселинівською, Олександрівською, Прибужанською, Дорошівською і Бузькою. Документ передбачає дольове фінансування роботи комунального підприємства, що обслуговуватиме компостний кластер. Майбутня станція займе 13 тисяч квадратних метрів і значно «розвантажить» діючий полігон.
Загалом реалізація у Вознесенській громаді екологічного проєкту розпочалася у далекому 2019 році. «За підтримки Програми USAID DOBRE ми розробили план поводження з твердими побутовими відходами, а також схему санітарної очистки території. Вони діють і понині, — каже Юлія Гуртова. — Тобто були детально розплановані маршрути і графіки, якими зараз користується наше комунальне підприємство. Партнери також допомогли нам придбати сміттєзбиральний автомобіль, трактори і причепи».
Проведену роботу у Вознесенській громаді вважають початком комплексного вирішення проблеми, пов’язаної з утилізацією сміття. Кінцевим результатом процесу стане налагодження цивілізованої системи збору, переробки та зберігання твердих побутових відходів. Аби перелаштувати містян на нову парадигму життя, тут постійно проводиться інформаційна компанія. У місті також працюють п’ять поліцейських офіцерів, які слідкують за виконанням екологічних правил.
За словами керівника компоненту із послуг місцевого самоврядування Програми USAID DOBRE Олександра Муратова, пріоритет у сфері поводження з відходами вознесенці обрали п’ять років тому і продовжують вести екологічну тему далі. Їм допомагає винятково системний і комплексний підхід до вирішення проблем. «Над реалізацією всіх проєктів ця громада працює дуже продумано, — каже пан Олександр. — Технічною допомогою вони користуються саме для того, аби визначити свої пріоритети і потреби, а потім систематично впроваджувати їх у життя, досягаючи поставлених цілей. Ми вже помітили — якщо тут розробляють програмні документи, то за цим слідуватимуть реальні дії».
Матеріал підготовлений редакцією газети на замовлення Українського кризового медіа-центру та став можливим завдяки щирій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID). Зміст є відповідальністю Глобал Ком’юнітіз (Global Communities) і не обов’язково відображає точку зору USAID чи Уряду Сполучених Штатів.
