Повернувшись на корт після декретної відпустки, головна тенісна зірка України Еліна Світоліна поставила собі за мету не лише перемогти на турнірі серії Grand Slam, а й покращити результати жіночої збірної в Кубку Біллі Джин Кінг. Тож Фонд Світоліної підписав угоду з вітчизняною федерацією та почав займатися справами команди.
Після цього очікування щодо результатів, звісно, зросли. Проте з першої спроби пробитись до фінального раунду Кубка не вдалось — у квітні Еліна і Ко, маючи статус фавориток, несподівано поступились румункам (2:3), не втримавши перевагу 2:0 після першого ігрового дня.
Аби спробувати ще раз вийти до еліт-раунду турніру у квітні 2025 року, нашим дівчатам спочатку довелося підтвердити рівень на етапі кваліфікації — для цього варто було обіграти австрійок.
На номінально домашнє протистояння (Фонд Світоліної знову організував матчі у США) наша збірна підходила в оновленому складі. Після Олімпіади у Парижі Михайла Філіму в ролі капітана команди замінив чинний тенісист Ілля Марченко, який, попри спад у результатах, поки офіційно про завершення кар’єри не оголошував.
А на комплектацію збірної вплинуло те, що в листопаді тенісний сезон добігає кінця, тож багато провідних спортсменок достроково завершують свій змагальний рік. Так, Марченко не зміг розраховувати на Даяну Ястремську та Ангеліну Калініну, які через проблеми зі здоров’ям узяли паузу до січня. Лише у статусі вболівальниці цього разу приїхала до Штатів Еліна Світоліна, яка продовжує відновлюватись після операції на нозі.
До останнього в заявці перебувала перша ракетка країни Марта Костюк — саме її присутність у складі робила українок беззаперечними фаворитами протистояння, адже жодна з австрійок наразі не входить до топ-100 рейтингу. Проте Марта відмовилась від матчів, пояснивши це сімейними обставинами, тож капітану довелось робити ставку в одиночних матчах на Лесю Цуренко і Катаріну Завацьку.
І Леся, і Катаріна провели не надто вдалий сезон. Цуренко через проблеми зі здоров’ям втратила стабільність і вилетіла з першої сотні, а Завацька взагалі опустилась у середину третьої сотні табеля про ранги. Проблеми виникли в них і в іграх з австрійками.
Леся у перший змагальний день «на класі» здолала менш титуловану Таміру Пашек (6:2, 7:5), а от сил проти Сіньї Краус відверто не вистачило (1:6, 1:6). «Леся не встигала за швидкістю. Загалом цей вікенд у неї вийшов не супервдалим, і якщо її рівня вистачило на Пашек, то з Краус уже позначився спад», — визнав Марченко.
Краус, до речі, обіграла й Завацьку (6:3, 5:7, 7:5), тож Катаріні довелося рятувати ситуацію у протистоянні з Юлією Грабгер. І їй це вдалося — 6:2, 7:5.
Далі ж на команди чекала вирішальна парна зустріч, і капітан знову зробив ставку на Завацьку, поставивши її в дует з Надією Кіченок. Не без проблем, але Надя й Катя таки здобули потрібний результат (5:7, 6:2, 6:4). Загальний рахунок у зустрічі — 3:2 на користь українок.
«Зараз відчувається велика втома. Матч був дуже близьким, ми програвали 1:2, ми програвали сет у вирішальному парному поєдинку, але, коли вдалося вибратися, відчули полегшення. Звичайно, дуже радий за команду і дуже радий за результат», — поділився враженнями Ілля Марченко після дебютної перемоги в ролі капітана.
«Добре те, що добре закінчується. Ми виграли — і це найголовніше. У підсумку все виглядає так, що всі рішення були обрані правильні. Зробили ставку на Завацьку, і вона принесла результат. Результат позитивний, емоції позитивні. Був би інший результат — було б більше запитань. Працюємо далі», — додав Марченко.
При цьому він розраховує зібрати на квітневі матчі збірної оптимальний склад. «Я дуже на це сподіваюся. Гадаю, у квітні це буде зробити легше, ніж у листопаді після закінчення сезону», — припустив Ілля.
