Купити демократію: як прокремлівські олігархи у Молдові масово підкупали виборців

13.11.2024
Купити демократію: як прокремлівські олігархи у Молдові масово підкупали виборців

Якщо літніх людей проросійські олігархи підкуповували дешевими харчами, то молодих виборців — подорожами.

«Уявіть собі: Бельгія — країна, менша за Молдову. І, підкупивши якісь 100 тисяч бельгійців, ви приводите до влади проросійські сили. Який солодкий плід, чи не так? І недорого. І без війни. Усі проголосують у суворій відповідності до норм демократії. От тільки результат — путінський», — так описував вибо­рчі маніпуляції в Молдові і їхні небезпечні наслідки незалежний журналіст із цієї країни, автор і ведучий проєкту NonFiction Іван Святченко.
 
Масштабна схема підкупу виборців, викрита вже після першого туру президентських виборів 20 жовтня 2024 року, могла стати (але, на щастя, не стала. — Авт.) тривожним прецедентом для всієї Європи.
 
За даними правоохоронців, росія витратила близько 40 мільйонів доларів на підкуп молдовських виборців через мережу, створену втікачем-олігархом Іланом Шором.
 
Як результат, за чинну проєвропейську президентку Майю Санду проголосувало набагато менше людей, ніж це демонстрували соціологічні опитування, а на референдумі за євроінтеграцію вдалося набрати лише 50,35% голосів.

«Олігархи-вигнанці хочуть на батьківщину — і красти»

Технологія купівлі-продажу голосів набула на цих виборах катастрофічних масштабів, переконаний виборець із Кишинева Георге Раце.
 
«У першому турі йшлося про купівлю 10-20 відсотків голосів. Звісно, це ламає будь-який демократичний процес», — каже Георге.
 
За словами журналіста Івана Святченка, його високопоставлені джерела стверджують, що якщо виключити фактор підкупу, то за європейський шлях на референдумі проголосували б близько 60% виборців, а Майя Санду перемогла б у першому турі.
 
Особливо показовим стало голосування в традиційно проєвропейських районах. Найбільш проєвропейські та найстійкіші прорумунські райони — Кагул і Унгени — проголосували проти євроінтеграції.
 
«Ці райони — на кордоні з Румунією, в них ЄС влив неймовірні за обсягом кошти на інфраструктурні проєкти, там живуть, мабуть, 90% вибо­рців з румунськими паспортами — і от вони голосують проти ЄС», — «дивується» журналіст.
 
Найгірша ситуація була в Гагаузькій автономії, де, за підсумками референдуму, — 5% прихильників євроінтеграції. «Влада в Гагаузії захоплена олігархом Шором — точно так само він купив контрольний пакет виборців на виборах керівника автономії — башкана — півтора року тому, привівши до влади нікому не відому дівчину», — розповідає журналіст.
 
Натомість Придністров’я, всупереч очікуванням, проголосувало 40 відсотками за євроінтеграцію. «Керівництво регіону не стало грати в ігри Шора, не почало організовувати підкуп і підвезення виборців, — пояснює журналіст. — Лідери Лівого берега — так, контрабандисти й диктатори, але — бізнесмени. І вони, звісно, як розумні люди давно зрозуміли, що таке «русскій мір» і на яких вони ролях опиняться в разі ескалації конфлікту».
 
На думку молдовських політичних оглядачів, напередодні другого туру склалася унікальна ситуація: об’єдналися інтереси всього молдовського олігархату (бізнесмени-супротивники Ілан Шор, Владислав Платон і Влад Плахотнюк забули взаємні образи) і кремля. Як заявила президент Санду, росія щомісяця витрачала на чорний піар проти неї близько 2 мільйонів доларів.
 
На початковому етапі операцію фінансував російський олігарх Роман Абрамович, який, зокрема, возив на своєму літаку Ілана Шора з Ізраїлю, де він переховувався, до москви «у відрядження». Зараз Шор перебуває в москві, Платон — у Лондоні, Плахотнюк — у Туреччині.
 
«Вони хочуть на батьківщину — і красти», — каже журналіст Іван Святченко.
 
Щоб повернути собі Молдову, покремлівські олігархи і росія використовували різні шляхи. Зокрема, Шор обіцяв «порятувати Молдову», залучивши до її економіки близько 10 млрд доларів від інвесторів, які нібито чекали тільки повалення уряду Майї Санду. Щоправда, розкрити імена цих потенційних «інвесторів» Шор відмовлявся, посилаючись на те, що в Молдові сьогодні «будь-яке ім’я», яке він називає, «піддають міжнародному пресингу».
 
Нині в Молдові замислюються, чи не була сума в 10 млрд доларів декларацією того, скільки кремль готовий був витратити, щоб повернути цю країну в лоно свого впливу.

Російські гроші в Молдові: готівка, картки, послуги

Роздача коштів розпочалася задовго до виборів — у вигляді «надбавок до пенсії» жителям Гагаузької автономії та інших проросійськи налаштованих регіонів Молдови, фінансування соціально значущих інфраструктурних об’єктів, гуманітарної допомоги тощо. 
 
«Схема працювала кілька років, років п’ять точно, — каже Іван Святченко. — Почалося все з «соціальних магазинів» Шора під назвою «Мерішор», де продавали хай і гнилі, але найдешевші сосиски, жахливі, але найдешевші батони».
 
Через ці магазини збирали базу даних пенсіонерів, які мусили реєструватися для здійснення покупок. Урешті було сформовано цілу мережу підкуплених виборців, яких використовують не тільки під час голосування, а й для проведення акцій протесту.
Промосковський організатор підкупів Ілан Шор.
 
Спочатку гроші завозили з росії готівкою. За словами журналіста, «після квітневого з’їзду шорівського «блоку Перемога», який відбувся в москві, прикордонники перетрясли сумки одного лише авіарейсу, виявивши у пари сотень пенсіонерів понад мільйон євро.
 
Коли схема з готівкою стала ризикованою, перейшли на банківські перекази через російський «Промсвязьбанк», що належить міністерству оборони рф. Учасникам мережі Шора потрібно було зареєструватися в додатку банку, після чого вони щомісяця отримували близько 15 тис. російських рублів.
 
«Підкуплених «тьоть Рай» по всій країні — вагон і великий візочок», — зазначає Святченко.
 
За його даними, в Молдові діяло близько 3 тис. 800 активістів мережі Шора — в середньо­му по 4 особи на кожну з 900 мерій, включно з найдрібнішими селами.
 
Журналістка видання Ziarul de Garda три місяці працювала під прикриттям у цій мережі. Замість обіцяних 3 тис. леїв (6 тис. 700 гривень) вона отримала на руки лише 1 тис. 300 леїв (2 тис. 900 гривень) — різницю забрали собі численні посередники. На самих виборах за один голос платили від 50 євро.
 
Окрім прямого фінансування через «Промсвязьбанк», у схемі брали участь й інші російські структури.
 
«Ще однією структурою, що активно бере участь у кремлівських оборудках, є «Россотруднічєство», — розповідає Святченко. — Навіть після початку повномасштабної російсько-української війни молдовські спецслужби, мабуть, побоюючись вкрай негативної реакції проросійського електорату та кремля, його не закрили».
 
«Россотруднічєство» працює з інфлюенсерами. Наприклад, «журналістка» Олена Пахомова підписала контракт про фінансування на 18 тисяч євро з «Россотруднічєством» на виробництво ток-шоу та ведення свого телеграм-канала.
 
Ще одна структура — НПО «Євразія», через яку прокачують мільйони євро. Організацією керують люди Шора в москві. В Молдові вони пропонують туристичні поїздки молодіжній аудиторії — all inclusive на п’ять днів, включно з відвідуванням москви.

Злочин і покарання

Судячи з поправок, внесених до Кримінального кодексу Молдови, електоральна корупція карається штрафами до 37 тисяч леїв (близько 83 тисячі гривень), а в особливо небезпечних випадках — ув’язненням на строк до 10 років.
 
Масовість підкупу і той факт, що його організатори діяли нахабно і зухвало, спричинили оприлюднення списків частини учасників мережі Шора. Нині ці люди отримують штрафні санкції.
 
У відповідь Ілан Шор закликав своїх прихильників до «повної мобілізації». «Голосуймо проти Санду, щоб жити і не боятися, щоб не платити ті штрафи, кому вже виписані, щоб на нас не чатувала поліція тощо. Зберімо всі свої сили і дамо Санду народний відпір!».
 
За словами Святченка, Шор тоді оголосив, що кожен день під арештом або в ув’язненні оплачуватиметься в подвійному-потрійному розмірі.
 
«Це була типова поведінка банди, — переконаний відомий молдовський політичний аналітик Валеріу Паша. — Когось вербують, заманюють легким заробітком, потім змушують робити ще більше злочинів. Фактично шантажують. Затягують людину в замкнене коло. І все це за 1 тис. 500 леїв (близько 3 тис. 300 гривень) за голос. Гроші, які більшість навіть не побачила».
 
При цьому, згідно з молдовським законодавством, більшість учасників схеми в разі зізнання можуть уникнути покарання. Щоб цього не допустити, Шор штовхав цих людей до рецидиву.
 
«Шор використовував необізнаність цих людей у політичних питаннях. Він сподівається, що вони не розуміють, що зміна президента не означає зміну уряду, міністра внутрішніх справ, прокурорів тощо», — зазначає Валеріу Паша.
 
Патріотично орієнтовані громадяни Молдови пропонували різні варіанти виходу з ситуації. Одні вважали, що боротися потрібно лише з верхніми поверхами піраміди підкупу. Інші, такі як Георге Раце, прирівнювали участь у підкупі до державної зради і закликали покарати всіх винних.
 
Експерти попереджають, що молдовський сценарій є не лише небезпечним сам по собі, він може бути випробуванням перед застосуванням подібних технологій в інших європейських країнах.
 
Як зазначає Іван Святченко, Шор уже почав підкуповувати молдовську діаспору в європейських країнах. Якщо раніше діаспора майже одностайно підтримувала проєвропейський курс, то цього разу 20% діаспори проголосувало проти на референдумі про вступ до ЄС.
 
Розслідування поліції Молдови. Наразі правоохоронцям відомо про 520 людей, які можуть бути причетними до підкупу виборців. 
 
Максим СТЕПАНОВ